У травні 2025 року Міністерство охорони здоров'я України повідомило про початок періоду підвищеної активності змій у країні. Було визначено три види, яких варто уникати. Кандидат біологічних наук та очільник Українського герпетологічного товариства Олександр Зіненко поділився інформацією про полоза Палласів — чим ця змія вирізняється та наскільки вона є небезпечною.

Що відомо про полоза Палласів в Україні

Як пояснює Зіненко, наприкінці XVIII століття мандрівник і зоолог Петер-Симон Паллас подорожував територією сучасного півдня України, де зустрів цю змію та детально її описав. Її назвали сарматським полозом, адже найчастіше тварина отримує назву або за ім’ям людини, яка її відкрила, або через латинський переклад. Тому вона також відома як полоз Палласів.

Ця змія не є отруйною і не становить загрози для людини. Вона рідко кусається, а її укус не небезпечний. Зовні вона може справити враження агресивної — сичить, надувається і кидається вперед, однак це радше захисна поведінка, ніж реальна загроза.

Полоз полюбляє лазити по деревах і полює на дрібних тварин — наприклад, пташенят, ящірок та гризунів. Це типовий представник свого роду, хоч і серед полозів трапляються агресивніші види.

Де мешкає сарматський полоз та чи є він рідкісним

Згідно з поясненнями експерта, полоз Палласів є відносно рідкісною змією і внесений до Червоної книги України. Вона перебуває під охороною через кілька причин, які негативно впливають на її чисельність:

• Зміна природного середовища внаслідок діяльності людей (наприклад, перетворення степу на сільськогосподарські угіддя).

• Активне ведення сільського господарства.

• Розвиток міст і забудова колишніх місць проживання змій.

До додаткових факторів належать трагічні випадки на дорогах та знищення змій домашніми тваринами, як-от котами і собаками.

Біолог наголошує, що зоологи мають чітке визначення для виду, що зникає. Це популяції, які скорочуються і можуть повністю зникнути, якщо негативні чинники не буде усунуто. Проте наразі зникнення полозу Палласів не загрожує.

Проте ареал поширення цього виду зменшився. У XIX столітті його можна було зустріти навіть у Харківській області, але з того часу він поступово просунувся ближче до півдня. Наразі змія мешкає у південних регіонах України — це Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська, Миколаївська та Одеська області.

Полоз поселяється на відкритих ділянках із трав’янистою рослинністю, у степах. Також він здатен жити поруч із людьми — в міських зонах, де є чагарники та низькі дерева. Наприклад, у місті Дніпро є місцевості, де ця змія зустрічається. Визначити точну кількість полозів в Україні складно, оскільки масштабних підрахунків не проводилося.

За даними Зіненка, центр поширення сарматського полоза припадає саме на Україну. Але він також зустрічається в Болгарії, Румунії, Греції, Туреччині, на Кавказі (у Грузії, Вірменії, Азербайджані), а також у південній частині Росії, Казахстані й Узбекистані.

Зіненко є провідним науковим співробітником Музею природи Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. За освітою — зоолог, спеціалізується на дослідженні гадюк, їх еволюції, систематики та екології. Також він є автором статей для Червоної книги та займався науковими роботами як в Україні, так і за кордоном. Серед його досліджень — праці, присвячені гадюці Нікольського.