Очікується, що найбільші нафтові компанії світу отримають понад 95 млрд доларів США (71 млрд фунтів стерлінгів) прибутку протягом третього кварталу, оскільки конфлікт на Близькому Сході підштовхує ціни на викопне паливо вгору.

Ці воєнні прибутки відновили вимоги до таких компаній, як Saudi Aramco та BP, зробити внесок у відновлення довкілля й підтримати перехід на відновлювану енергетику.

Дослідження інвестиційної платформи AJ Bell свідчить, що дев’ять найбільших публічних виробників нафти можуть отримати понад 95 млрд доларів за три місяці, що завершилися у вересні. Зростання відбулося після конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном сім місяців тому, який підняв ціни на нафту вище 126 доларів за барель, і після того, як ті самі компанії повідомили про 96 млрд доларів прибутку в попередньому кварталі.

Активісти стверджують, що компанії виграли від найсерйозніших збоїв у ланцюгах постачання викопного палива за всю історію ринку, тоді як домогосподарства стикаються з вищими витратами на енергію та дедалі гіршими наслідками зміни клімату.

Прогнозується, що контрольована державою Саудівської Аравії Aramco очолить рейтинг прибутковості сектору в третьому кварталі. Аналітики очікують, що компанія, оцінювана приблизно в 1,7 трлн доларів, повідомить про 7-відсоткове зростання квартального чистого прибутку — приблизно до 30 млрд доларів — попри атаки, пов’язані з підтримуваними Іраном силами хуситів.

Згідно з базою даних Carbon Majors, нафтогазові операції Aramco спричинили більше викидів вуглецю, ніж діяльність будь-якої іншої компанії в історії. Далі йдуть Chevron та ExxonMobil, тоді як Shell і BP також входять до десятки найбільших корпоративних забруднювачів.

BP, акції якої котируються в Лондоні, минулого тижня оприлюднила свої результати за липень—вересень і повідомила про квартальний прибуток у 8,46 млрд доларів — найвищий показник із 2008 року.

Значна частина зростання доходів галузі надійшла від нафтопереробних операцій. Ці підприємства скористалися вищими цінами та допомогли подолати дефіцит постачання після того, як конфлікт з Іраном порушив перевезення вантажів через Ормузьку протоку.

Великі нафтові групи «отримують величезні прибутки, тоді як мільйони людей не можуть дозволити собі оплачувати енергію, а шкода від зміни клімату посилюється», заявив Майк Чайлдс з екологічної групи Friends of the Earth. «Замість того щоб вкладати кошти в доступну внутрішню відновлювану енергетику, яка могла б зменшити рахунки, зміцнити енергетичну безпеку та підтримати робочі місця, компанії, що видобувають викопне паливо, прагнуть отримати схвалення на видобуток ще більшої кількості нафти й газу. Це прив’язало б країни до вкрай забруднювальної енергетичної системи, яка погіршує зміну клімату та наражає громади на небезпеку через хвилі спеки, повені й шторми».

Чайлдс додав: «Нам потрібна енергетична система, побудована навколо суспільних інтересів, а не така, що винагороджує забруднювачів, поки споживачі несуть витрати. Міністри мають швидко розширювати відновлювану енергетику, підвищувати енергоефективність будинків і зменшувати залежність від нестабільних ринків викопного палива. Компанії, які заробляють мільярди на нинішній моделі, також повинні бути зобов’язані робити більший внесок у чистішу й дешевшу систему, яка терміново потрібна».

Робін Веллс, директор кліматичної кампанійної групи Fossil Free London, запитав, чому уряд Великої Британії все ще надає підтримку галузі, що генерує мільярди фунтів квартального прибутку.

«Нафтова галузь інтенсивно лобіює нове буріння, навіть використовуючи методи, пов’язані з низовими активістами, — розміщуючи банери на Парламентській площі», — сказав він. «Заробляючи мільярди, вона також домагається додаткових податкових пільг для розробки Rosebank — нафтового родовища, яке не зменшить рахунки домогосподарств, оскільки його видобуток експортуватиметься та продаватиметься на користь невеликої групи акціонерів».

Міністерка енергетики Великої Британії Міатта Фанбуллех розглядає, чи має продовжуватися буріння на родовищі Rosebank у Північному морі, після надання в жовтні ліцензії на менш суперечливий газовий проєкт Jackdaw.

Підпишіться на Business Today

Починайте робочий день з останніми діловими новинами, ключовими подіями та аналітикою, що надходять щоранку.

після промоції розсилки

Фахівці оцінюють, що Rosebank може додавати 1 млн тонн викидів вуглекислого газу щороку до 2042 року, порівняно з прогнозованою загальнобританською ціллю у 90 млн тонн.

Схвалення проєкту, ймовірно, викличе обурення екологічних організацій і деяких депутатів від Лейбористської партії, які вважають, що це послабить зобов’язання уряду щодо досягнення нульових чистих викидів.

Shell і Saudi Aramco відмовилися від коментарів. Представник BP послався на заяви її генеральної директорки Мег О’Нілл на галузевій конференції цього року, де вона наголосила на ролі компанії у подоланні глобальної енергетичної кризи та підтриманні постачань дизельного й авіаційного пального.

Представник Eni заявив, що її доходи відображають «ефективну модель операційного та фінансового управління», яка дала компанії змогу розвивати вуглеводневі ресурси для задоволення світового попиту, який, за його словами, досі значною мірою залежить від нафти й газу для енергетичної безпеки та доступної енергії для домогосподарств і промисловості.

Представник додав, що Eni також збільшила інвестиції у свою діяльність з енергетичного переходу, зокрема у відновлювану енергетику.

Equinor, TotalEnergies, Chevron, ExxonMobil і ConocoPhillips також були запрошені надати коментарі.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган закликав Росію та Україну припинити атаки на цивільні судна в Чорному морі, водночас домовившись із президентом України Володимиром Зеленським працювати над новим маршрутом транспортування зерна через регіон.

Ердоган озвучив цей заклик у суботу під час спільної пресконференції із Зеленським у Стамбулі, наголосивши, що удари по невійськових суднах є неприйнятними незалежно від того, яка сторона несе за них відповідальність.

Пов’язані матеріали

• Україна розширює свої військові можливості, тоді як втрати Росії досягають нових рівнів

• Обговорення G20 супроводжуються напруженістю через участь міністра закордонних справ Росії

• Конкуруючі пропозиції США та Росії щодо Західної Сахари не здобули схвалення ООН

• Евакуйовані жителі окупованих Олешок дісталися України через Білорусь

Зустріч відбулася на тлі заяви державного секретаря США Марко Рубіо про те, що міжнародна підтримка обмеженого припинення вогню в Чорному морі, покликаного захистити експорт зерна та енергетичні перевезення обох країн, зростає.

«Очевидно, що напади на цивільні судна та інші дії, які посилюють напруженість у Чорному морі, нікому не вигідні», — сказав Ердоган.

«Ми не можемо миритися з такими нападами за жодних обставин, незалежно від того, хто несе відповідальність або яке пояснення наводиться», — додав він. «Ми закликаємо кожну сторону поводитися відповідально в цьому питанні».

Туреччина, яка зберегла дипломатичні відносини і з Москвою, і з Києвом, висловила розчарування через тривалі атаки, що впливають на комерційне судноплавство.

Анкара представила Росії та Україні план, спрямований на припинення таких атак, але заявляє, що жоден уряд не зробив кроків для його реалізації.

Лідери обіцяють працювати над зерновим маршрутом

Зеленський заявив, що Росія дедалі більше ускладнює умови в Чорному морі, і зазначив, що морська безпека була однією з головних тем його переговорів з Ердоганом.

«Сьогодні ми з президентом Ердоганом домовилися працювати над чорноморським зерновим коридором», — сказав він.

Він додав, що Туреччина підтримує заходи, покликані гарантувати безпечний прохід через Чорне море та допомогти відновити нормальні умови для людей, які постраждали від конфлікту.

«Ми з президентом Ердоганом розглянули кілька ідей і пропозицій, які можуть сприяти досягненню цієї мети», — сказав Зеленський, подякувавши своєму турецькому колезі за переговори.

Ердоган заявив, що переговори щодо відновлення безпечного судноплавства триватимуть.

«Я вважаю, що угода в цій сфері також може надати нового імпульсу зусиллям, спрямованим на досягнення тривалого миру в Україні», — сказав він.

За словами Рубіо, Сполучені Штати вивчають пропозиції Туреччини та Індії, які могли б допомогти відновити поставки зерна.

«Це створює ризики для глобальної продовольчої безпеки і певною мірою також для енергетичної безпеки», — сказав Рубіо на пресконференції в Атланті, штат Джорджія, після зустрічі міністрів закордонних справ G20. «Ми хочемо досягти прогресу. Це не завершить війну, але може вирішити одну її важливу частину».

Зеленський згадав можливі переговори в Туреччині

Ердоган також привітав відновлення дипломатичної активності, спрямованої на завершення російсько-української війни, особливо відзначивши ініціативу, яку підтримує президент США Дональд Трамп.

«На цьому етапі ми вважаємо, що у справедливому мирі не може бути переможених», — сказав він. «Я хочу наголосити, що ми готові зробити все можливе, щоб відкрити шлях до миру».

Туреччина раніше приймала кілька раундів російсько-українських переговорів, зосереджених на забезпеченні тривалого припинення вогню та майбутнього мирного врегулювання. Ердоган заявив, що ці зустрічі продемонстрували, що «дипломатія може давати конкретні результати».

Під час телефонної розмови з Трампом у середу Ердоган заявив, що Туреччина готова сприяти зусиллям з відновлення дипломатичної взаємодії та завершення війни, повідомила адміністрація президента Туреччини.

Кремль минулого тижня заявив, що наступний раунд переговорів за участю Росії, України та Сполучених Штатів, як очікується, відновиться в листопаді в Об’єднаних Арабських Еміратах.

Зеленський сказав, що обговорив цей формат з Ердоганом, а також інші можливості за участю Туреччини, європейських країн та додаткових партнерів. Він також порушив питання про можливість проведення зустрічі в Туреччині.

«Мир потребує сильних рішень», — сказав він. «На кожному рівні Росія має отримати чіткий сигнал, що альтернативи миру немає і що допомога Україні триватиме».

Голодні та виснажені жителі контрольованого Росією українського міста Олешки прибули в Україну в межах масштабної евакуації цивільного населення, яка стала можливою завдяки першому за понад чотири роки війни Росії гуманітарному припиненню вогню такого типу.

Шестиденне перемир’я для міста було досягнуто за посередництва першої леді США Меланії Трамп і за підтримки Папи Римського Лева XIV. Це найдовша локальна пауза в бойових діях відтоді, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році.

Рекомендовані матеріали

• список 1 із 3Україна посилює свої військові спроможності, оскільки втрати Росії досягли нового максимуму

• список 2 із 3США схвалили пакет протиповітряної оборони Patriot для України на $2,1 млрд

• список 3 із 3Ердоган із Туреччини закликав Росію та Україну припинити атаки в Чорному морі

«Громадяни України з Олешок в’їхали в Україну через Чернігівську область. Кожен із них отримає необхідну підтримку», — заявив президент України Володимир Зеленський, висловивши вдячність Сполученим Штатам і першій леді за їхню роль у переговорах.

«Потрібні подальші дії, щоб знизити напруженість і досягти реального просування до миру», — додав він.

Жителі, які залишали місто, деякі з яких були загорнуті в синьо-жовті українські прапори, виходили з автобусів поблизу українсько-білоруського кордону та обіймали родичів, які на них чекали.

Українська влада зустрічала евакуйованих плакатами з написами «Ви не самі» та «Обіймаємо серцем». Жителі навколишніх громад стояли вздовж дороги, тримаючи прапори й світивши ліхтариками, коли автобуси проїжджали повз.

Змушені їсти траву

Бої та активність безпілотників перекрили ключові шляхи постачання до Олешок. Деякі жителі заявили, що поставки продуктів припинилися у травні, залишивши сотні цивільних перед загрозою крайнього голоду.

Літній евакуйований, який користується інвалідним візком, розповів Reuters, що за останній рік втратив 20 кг і настільки ослаб, що потребував лікарняної допомоги.

Інша жителька, Світлана Єрмакова, сказала, що люди були змушені їсти траву, аби вижити.

«Ми зрізали траву та кабачки ... просто щоб вижити», — сказала вона, пояснивши, що їздила велосипедом через заміновані райони до сусіднього села по їжу для себе та свого собаки.

Щоб дістатися території, контрольованої Україною, жителі Олешок мали пройти довгий і важкий маршрут із сильно зруйнованого міста, розташованого лише за кілька кілометрів від лінії фронту.

Вони їхали автобусом через Крим до російського міста Анапа, потім летіли до Білорусі, перш ніж перетнути кордон з Україною.

Уздовж дороги чергували машини швидкої допомоги, а великі військові намети пропонували прибулим гарячу їжу, чай і медичну допомогу.

Російські та українські посадовці заявили, що припинення вогню в Олешках дотримується з вівторка, що дозволило очистити дороги від мін і відновити постачання продовольства, ліків та інших предметів першої необхідності.

Тимчасове перемир’я має завершитися у неділю ввечері.

Дехто залишається

Деякі люди вирішили залишитися в Олешках, попри постійний дефіцит газу, електроенергії та водопостачання.

Російська уповноважена з прав людини Яна Лантратова заявила, що умови в окупованих Олешках досі залишаються тяжкими. Вона сказала, що продовжить координувати дії зі своїм українським колегою Дмитром Лубінцем, щоб допомогти жителям, які не виїхали.

«Місію виконано», — сказала вона. «Ми домовилися організовувати регулярні гуманітарні операції, і це надзвичайно важливий розвиток подій».

До війни населення Олешок становило приблизно 24 000 людей. До початку евакуації ця кількість скоротилася, за оцінками, до 1 700.

Українська влада не оприлюднила точну кількість евакуйованих людей або тих, хто залишається в місті.

Хоча перемир’я в Олешках дотримується, бої тривають в інших місцях уздовж лінії фронту, а Росія та Україна продовжують завдавати одна одній ударів безпілотниками.

Українці, евакуйовані з Олешок, прибули до аеропорту Гомеля в Білорусі трьома окремими рейсами, повідомляє місцеве інформаційне агентство БелТА.

Жителів Олешок спочатку автобусами доставили до російського чорноморського міста Анапа. Потім вони кілька годин добиралися повітряним шляхом до Гомеля. Після прибуття їх зустріли працівники екстрених служб, медичні бригади та волонтери Червоного Хреста. У повідомленнях також зазначалося, що евакуйовані змогли взяти із собою домашніх тварин.

В аеропорту жителі Олешок, як очікується, чекатимуть перед поїздкою до прикордонного пункту пропуску Нова Гута в Гомельській області, де вони мають знову в’їхати в Україну.

Раніше Міністерство оборони Росії заявило, що жителів Олешок, які хотіли виїхати на підконтрольну Україні територію, доправили до Гомеля російськими військово-транспортними літаками. Повідомляється, що групу супроводжує Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.

Автобуси з українцями, евакуйованими з Олешок, як очікується, перетнуть державний кордон у Чернігівській області пізніше того ж дня. Про це повідомив український Telegram-канал, який у медіа пов’язують із керівником Головного управління розвідки України Кирилом Будановим.

Пізніше народний депутат Давид Арахамія заявив, що до Гомеля приземлився останній, четвертий літак. За його словами, усі громадяни України, евакуйовані з Олешок, разом з українською делегацією мали повернутися на територію України протягом кількох годин.

Евакуація з Олешок: останні оновлення

Напередодні ввечері стало відомо, що в межах гуманітарної операції з Олешок у Херсонській області планували евакуювати понад 750 жителів. До колони входили 25 автобусів, 50 медичних працівників і машини швидкої допомоги.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що операція в Олешках переходить у завершальну стадію. Він додав, що до міста доставили продукти харчування, питну воду, медикаменти та спеціалізоване обладнання для місцевої лікарні.

Російські медіаджерела повідомляли, що більшість жителів висловили бажання евакуюватися на територію, підконтрольну Україні. Згідно з цими повідомленнями, 17 автобусів прямували до України, тоді як чотири автобуси їхали до Росії.

Інші пов’язані новини

• Європейські посадовці продовжують обговорення енергетичної безпеки та майбутнього постачання російського газу

• Керівництво Польщі закликає до термінових консультацій на тлі політичної суперечки щодо державних інституцій

• Німеччина оновлює свою політику щодо українських біженців та окреслює можливі обмеження на в’їзд

Сполучені Штати заявили, що схвалили можливий продаж Україні 500 ракет-перехоплювачів Patriot PAC-3 у межах угоди, оціненої в 2,1 млрд доларів.

Запропонований пакет, до якого входять ракети, запасні частини та послуги з підтримки, був оголошений Державним департаментом США у п’ятницю. Він стане одним із найбільших кроків із надання Києву оборонного озброєння відтоді, як президент Дональд Трамп розпочав свій другий термін у січні 2025 року.

Рекомендовані матеріали

• список 1 із 3У Європі зростає занепокоєння через ймовірні російські диверсійні операції

• список 2 із 3Евакуйовані з Олешок вирушають до Росії, поки триває припинення вогню

• список 3 із 3Україна розширює свої військові можливості на тлі зростання російських втрат

Система Patriot широко вважається одним із найефективніших засобів захисту від швидкісних балістичних ракет.

Однак затримки з постачанням ракет посилили напруженість у відносинах між Вашингтоном і Києвом після того, як Трамп оголосив про дизельну угоду з Росією та розкритикував президента України Володимира Зеленського через атаки на російські нафтопереробні заводи.

Україна неодноразово заявляла, що їй терміново потрібні додаткові ракети-перехоплювачі для захисту від дедалі частіших російських ракетних обстрілів.

Зеленський заявив у понеділок, що Київ майже місяць чекав на схвалення Вашингтоном постачання життєво важливих ракет, тоді як Росія посилила атаки на енергомережу України та цивільні об’єкти.

Унаслідок російської атаки безпілотниками в четвер загинули щонайменше 14 людей на жвавій залізничній платформі в українському місті Дніпро.

Посадовці також повідомили, що п’ятеро людей загинули внаслідок денних ударів по двох інших містах, тоді як ракетна атака пізніше того вечора вбила одну людину в столиці, Києві.

Поставки можуть тривати роками

Хоча Україні перехоплювачі потрібні швидко, поставок Patriot найближчим часом не очікується. Виконання великих контрактів на озброєння зазвичай потребує років.

Двоє людей, обізнаних із рішенням США, заявили, що ракети ще не виготовлені й навряд чи прибудуть раніше, ніж через кілька років у 2030-х роках.

За даними Державного департаменту, Україна фінансуватиме закупівлю за рахунок внесків Канади, Німеччини та Норвегії в межах програми, відомої як US JUMPSTART, а також національного фінансування, підтриманого Кредитом Європейського Союзу на підтримку України.

Американська оборонна компанія Lockheed Martin виступатиме головним підрядником із продажу ракет-перехоплювачів Patriot.

У липні армія США уклала з Lockheed контракт вартістю до 58,6 млрд доларів на виробництво ракет-перехоплювачів Patriot.

Lockheed заявила, що угода допоможе їй досягти мети щодо потроєння виробничих потужностей PAC-3 до кінця 2030 року. Раніше компанія повідомляла, що річне виробництво перехоплювачів Patriot PAC-3 зросте до 2 000 ракет.

Посадовці Пентагону також закликають оборонні компанії прискорити графіки виробництва.

Великі поставки американського озброєння союзним країнам, а також значні витрати боєприпасів під час операцій, пов’язаних з Іраном, посилили занепокоєння щодо американських запасів критично важливих систем протиповітряної оборони та високоточної керованої зброї.

Мій найперший спогад про читання Мама читала мені щовечора перед сном, але приблизно у три роки я почала менше зосереджуватися на ілюстраціях і більше — на самих словах. Невдовзі після цього я вже читала сама, регулярно приносячи додому з бібліотеки по чотири книжки на тиждень.

Моя улюблена книжка в дитинстві У дитинстві я любила Маленького білого коника Елісон Гаудж. Поєднання історії та готичної фантастики справило на мене незабутнє враження. Вона водночас приземлена й чарівна, тривожна, але ніколи не стає по-справжньому страшною. Саме вона пробудила в мені довічне захоплення історичною прозою, а згодом стала улюбленою книжкою і для моїх власних дітей.

Книжка, що змінила мене в підлітковому віці Насправді кожна книжка впливала на мене, бо я читала безперервно. Я дуже захоплювалася Редьярдом Кіплінгом, перш ніж звернутися до історичної прози, зокрема до романів Джорджетт Геєр. Я змалку прочитала всі твори Джейн Остін і навчилася цінувати її стриманість, ясність і точність. Для мене вона досі залишається найвидатнішою письменницею англійської мови.

Письменник, який змінив мої погляди Становлення англійського робітничого класу Е. П. Томпсона пропонує радикальну історію того, як формувалася ідентичність робітничого класу. Прочитати її в молодості було для мене одкровенням. Вона показала мені, чому історія важлива і скільки енергії та переконаності блискучий історик може вкласти у свою тему. Вона й досі лишається орієнтиром для моєї власної творчості, доводячи, що забуті історії можна відкрити й розповісти.

Книжка, яка змусила мене захотіти стати письменницею Працюючи над докторською дисертацією, я прочитала понад 100 найпопулярніших романів XVIII століття: Дон Кіхота, Клариссу, Мандри Гуллівера, Молль Флендерс та багато інших. Це було ідеальним навчанням для романістки. Я не просто читала їх — я ретельно їх вивчала, дізнаючись про сюжет, персонажів, темп і форму. Понад усе я навчилася мистецтва художньої прози саме в той момент, коли сам роман лише набував своїх обрисів.

Книжка, до якої я повернулася Я не до кінця оцінила Чарльза Діккенса до пізнішого періоду свого життя. Тепер я бачу в ньому одного з найвидатніших авторів масштабних, амбітних романів. Домбі і син — серед моїх улюблених. Його глибока сентиментальність довкола тендітної, вродливої дитини поєднується з історією безжального чоловіка, рішуче налаштованого піднятися в суспільстві. Це яскравий, несподіваний і нескінченно захопливий твір.

Книжка, яку я перечитую Чудове письмо може зробити будь-який досвід значущим, а добрий роман здатен перенести нас в інший світ та іншу епоху. Я повертаюся до роману Айріс Мердок Море, море, щоразу коли потребую розради. Він дуже далекий від мого власного життя, проте глибоко переймається бажанням володіти людиною, яку любиш, навіть усвідомлюючи неможливість такого володіння. Він досліджує марнославство, жадібність, визволення та усвідомлення справжньої дружби. Водночас це захоплива оповідь про балакучого, самозакоханого театрального режисера, який живе на пенсії біля моря.

Книжка, яку я відкрила для себе пізніше в житті Лише нещодавно я відкрила для себе Моллі Кін, англо-ірландську романістку міжвоєнних років. На поверхні її книжки пропонують чарівні портрети ексцентричного й привілейованого англо-ірландського світу. Однак під дотепністю та блиском кожен роман розуміє несправедливість, на якій тримається це суспільство. Один із моїх улюблених — Добра поведінка, про двох чарівних братів і сестер, відданих полюванню, своєму величезному маєтку, коням і собакам, а також батькові, якого вони називають «Сер». Це чудове бачення зниклого світу, створене з величезною теплотою та стилем.

Українська делегація безпечно прибула до окупованих Олешок, де розпочалася евакуаційна операція. Про це повідомив голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.

«Розпочалися евакуація та розподіл гуманітарної допомоги. Режим припинення вогню залишається чинним. Деталі повідомимо згодом», — сказав він.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець оприлюднив відео своєї зустрічі з жителями окупованих Олешок на Херсонщині. На відео місцеві жителі плачуть і висловлюють полегшення.

Лубінець заявив, що українська делегація безперешкодно дісталася Олешок.

«Режим припинення вогню триває вже 80 годин і досі діє. Я спілкуюся з місцевими жителями, щоб дізнатися про їхні потреби та визначити, яка допомога є найбільш нагальною. Детальнішу інформацію надам пізніше», — сказав він.

Жителі розповіли, що раді можливості виїхати з міста. Водночас вони зазначили, що в Олешках досі залишається багато людей. «Це їхнє особисте рішення», — відповів Лубінець, додавши, що ті, хто залишиться, все одно мають отримати гуманітарну підтримку.

Лубінець також повідомив, що разом із делегацією прибули журналісти. Жителі тепло відреагували, впізнавши репортера телеканалу «1+1».

Деталі евакуації з Олешок

Під час години запитань до уряду у Верховній Раді прем’єр-міністр України Сергій Корецький спочатку заявив, що 527 людей вирішили виїхати з Олешок на територію, підконтрольну українському уряду.

Однак згодом він виправив свою заяву.

«Я помилково повідомив кількість людей, яких очікують евакуювати з Олешок. Перепрошую. Наразі точних цифр немає. Рятувальна операція триває, дані змінюються», — сказав він.

Корецький додав, що офіційні цифри буде оприлюднено після завершення процесу евакуації.

«До 14:00 сьогодні очікується завершення попередніх медичних оглядів тих, хто готується виїхати на підконтрольну Україні територію. Після первинної оцінки інформацію, зокрема персональні медичні дані, передадуть до Міністерства охорони здоров’я України, щоб ми могли якомога швидше та ефективніше підготуватися до їхнього прибуття», — сказав він.

За його словами, жителі Олешок надалі рухатимуться «складним маршрутом» через Білорусь перед в’їздом до України.

«Додаткові обстеження, первинну медичну допомогу та необхідні речі на перший час надаватимуть у Чернігові та Київській області», — сказав Корецький.

Він додав, що евакуйованих жителів згодом розмістять у різних регіонах України.

Що відомо про гуманітарну місію в Олешках

Раніше уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що підготовка до гуманітарної місії в Олешках виходить на завершальний етап.

Лубінець зазначив, що люди, які бажають виїхати, матимуть таку можливість до 14:00 30 жовтня. Очікувалося, що буде забезпечено всі необхідні заходи безпеки. Розподіл гуманітарної допомоги планували розпочати після 14:30.

До повномасштабного вторгнення населення Олешок становило близько 24 тисяч людей. За даними міської військової адміністрації, станом на червень 2026 року там залишалися близько 2 тисяч жителів, серед них майже 50 дітей. Водночас місцеві жителі, які виїхали з міста, оцінювали реальну кількість людей, що досі перебувають в Олешках, ближче до 3 тисяч.

Інші пов’язані оновлення

• Лубінець розповів, як режим припинення вогню, пов’язаний із місією в Олешках, вплинув на життя в Херсоні.

• Жителі Херсонської області побоюються, що після завершення тимчасового припинення вогню обстріли можуть посилитися.

• Посадовці оприлюднили деталі запланованого маршруту повернення українців з Олешок.

У середині жовтня зв’язок Starlink у зоні бойових дій в Україні було обмежено, через що польоти дронів зупинилися, а військові операції були призупинені. За повідомленнями, експерти попереджають, що наслідки можуть стати ще серйознішими. Найгірший сценарій — повне відключення — зрештою може надати Росії значну перевагу у війні.

Наразі повноцінної альтернативи Starlink не існує. Європейські спроби створити порівнянну супутникову мережу все ще далекі від досягнення такого самого рівня потужностей. Крім того, багато з цих проєктів залежать від аерокосмічної компанії Ілона Маска SpaceX, яка має виводити їхні супутники на орбіту.

У матеріалі розглядається, чому підхід Маска до України, схоже, змінився від широкої підтримки до відкритої ворожості, а також які інтереси можуть стояти за цією зміною.

Фінансові інтереси

Компанія Маска заробила сотні мільйонів доларів на терміналах Starlink, що працюють у зоні війни в Україні, де, за наявними даними, використовується понад 250 000 пристроїв. Раніше повідомлялося, що SpaceX, яка управляє Starlink, стягувала з українського уряду близько 2 500 доларів на місяць за кожен термінал і могла припинити надання послуг у разі несплати.

Американські посадовці заявили, що коли на початку цього місяця представники оборонного відомства США звернулися до SpaceX щодо перебоїв у роботі сервісу в Україні, компанія запропонувала перейти на розширений контракт, щоб відновити доступ.

Starlink і Starshield

На початку війни Маск надав Україні тисячі антен Starlink. Їх встановили у лікарнях, на енергетичних об’єктах, у державних установах та інших місцях, що забезпечують гуманітарні потреби. Невдовзі українські сили також почали використовувати сервіс для керування дронами та підтримання зв’язку поблизу лінії фронту.

Наприкінці 2022 року Маск оголосив про запуск Starshield — сервісу, призначеного для військових замовників і значно дорожчого за звичайний доступ до Starlink. У випадку України значну частину витрат покривав уряд США, що приносило компанії Маска суттєві доходи. Натомість Пентагон отримав більший контроль над супутниковим доступом України. Колишній заступник міністра оборони США Колін Кал заявив, що ця домовленість мала на меті не дозволити Маску просто самостійно вимкнути систему.

Однак українські військові здебільшого не перейшли на Starshield і продовжили покладатися на стандартні термінали Starlink. Обслуговування таких пристроїв коштує приблизно 30 доларів на місяць, тоді як доступ до Starshield може коштувати до 25 000 доларів за один термінал щомісяця.

У користувацькій угоді Starlink прямо заборонено військове використання системи. Водночас компанія Маска не суворо дотримувалася цієї умови в Україні. Високопоставлений представник американських військових заявив, що українські сили використовують Starlink майже для всього, зокрема для дронів, координації командування та тактичного зв’язку на полі бою.

Уряд США не розкрив, скільки терміналів Starshield було поставлено Україні. Водночас посадовці та експерти кажуть, що вони становлять менш як один відсоток усіх терміналів, які працюють у зоні бойових дій. Решта — це стандартні пристрої Starlink.

Ця неформальна домовленість залишила Україну у вразливому становищі. Щоб керувати своїм флотом дронів і залишатися на зв’язку поблизу фронту, українські військові були змушені покладатися на Starlink у спосіб, що суперечив формальним правилам платформи. Сили могли отримувати стільки стандартних терміналів, скільки було потрібно, через іноземних донорів і комерційних постачальників. Їх можна було встановлювати на дрони та використовувати поблизу російських позицій без такого самого занепокоєння щодо вартості. Starshield, навпаки, значно дорожчий і доступний лише в обмеженій кількості через офіційні урядові канали.

Маск прагне більшого прибутку

Цієї весни американські військові використовували Starshield для керування дронами під час операцій, пов’язаних з Іраном. Дізнавшись про це, SpaceX, за повідомленнями, підвищила вартість послуг Starshield у цьому регіоні приблизно з 5 000 до 25 000 доларів за термінал на місяць. Пентагон погодився платити вищу ціну.

Подібний підхід може бути можливим і в Україні: обмеження військового використання Starlink могло б змусити українські сили та їхніх іноземних партнерів перейти на значно дорожчий сервіс Starshield. Пояснення Маска щодо нещодавніх перебоїв свідчить, що такий результат може бути для нього прийнятним, навіть якщо це створить нові труднощі для воєнних зусиль України.

Наразі українські сили все ще мають доступ завдяки цій прогалині в системі, і сервіс продовжує працювати. Водночас військові розуміють, що Маск може знову обмежити їхній зв’язок у будь-який момент, а майбутнє переривання може тривати значно довше.

Starlink в Україні

У середині жовтня Україна зіткнулася з проблемами супутникового зв’язку Starlink і орієнтованої на військових системи Starshield. SpaceX обмежила швидкість роботи терміналів під час руху, що вплинуло на зв’язок і виконання деяких місій.

24 жовтня Міністерство оборони України повідомило, що швидкості Starlink і Starshield було відновлено, зокрема для користувачів, які рухаються зі швидкістю понад 400 кілометрів на годину.

Ілон Маск заявив, що послуги Starlink в Україні було обмежено, оскільки, за його словами, сили оборони країни порушили умови використання системи.

Поліція Південної Кароліни встановила, що смерть американської акторки Гейден Панеттьєрі була випадковою, завершивши місцеве розслідування.

Акторка серіалів «Герої» та «Нешвілл» померла в серпні у віці 36 років після токсичного впливу фентанілу, ксанаксу та інших речовин, виявлених у її організмі.

Після того як минулого місяця судово-медичний експерт повідомив, що Панеттьєрі померла від передозування наркотиками, поліцейський департамент Грінвілла заявив про завершення розслідування цієї справи.

Повідомляється, що в місцевому розслідуванні також брало участь Управління США з боротьби з наркотиками. Наразі невідомо, чи завершилося його окреме розслідування.

«На підставі висновку судово-медичного експерта та результатів розслідування смерть Гейден Панеттьєрі була визнана випадковою», — йдеться в заяві поліції.

За повідомленнями, посадовці, зокрема слідчі Управління з боротьби з наркотиками, вивчали обставини смерті Панеттьєрі.

Речник поліцейського департаменту Грінвілла не надав подробиць щодо характеру участі Управління з боротьби з наркотиками.

Панеттьєрі, яка раніше публічно говорила про зловживання психоактивними речовинами, знайшли без свідомості в будинку в Південній Кароліні 16 серпня.

• Тиск, із яким стикаються молоді виконавці, та ризики залежності

• Погляд на її кар’єру: від дитячих ролей до фільмів жахів

Минулого місяця офіс коронера округу Грінвілл підтвердив, що колишня дитяча акторка померла внаслідок випадкового передозування фентанілом — синтетичним опіоїдом, який спричинив масштабну кризу громадського здоров’я у Сполучених Штатах.

Коронер також виявив метокарбамол — рецептурний міорелаксант — і кветіапін, антипсихотичний препарат, який застосовують за деяких психічних розладів.

Офіс коронера повідомив, що рятувальники прибули до жінки із зупинкою серця, а розтин не виявив ознак травм, які могли сприяти її смерті.

Згідно з поліцейським звітом, поданим у день її смерті, колишній хлопець Панеттьєрі Браян Гікерсон та його брат Зак, імовірно, були присутні, коли прибули бригади екстреної допомоги.

Однієї миті я кручу педалі через широкий простір припорошеного рожевого вересу, де на далекому горизонті здіймаються м’які піщані дюни; наступної — ковзаю в запашний сосновий ліс. Сонячне світло прослизає між стовбурами з червоною корою, розсипаючи рухливі білі візерунки на стежці переді мною.

Я перебуваю в Національному парку Хоге-Велюве — природному заповіднику площею 5 400 гектарів у провінції Гелдерланд, приблизно за 90 хвилин від Амстердама. Його ландшафтами пролягає близько 40 км велосипедних маршрутів, а для відвідувачів, які хочуть дослідити мінливу місцевість парку, безкоштовно доступні приблизно 2 000 характерних білих велосипедів.

За ці роки я багато разів подорожував Нідерландами, і друзі неодноразово радили мені відвідати цей парк та ширший регіон Велюве. Цей лісистий пояс пагорбів і різноманітних краєвидів простягається приблизно на 60 км з півночі на південь. Нарешті я приїхав, щоб відчути його на власні очі, провівши кілька днів у піших і велосипедних прогулянках, із зупинками заради мистецтва, історії та музеїв у містах регіону.

Моя подорож починається в Natuurcentrum De Ginkel — гостинному центрі для відвідувачів і природничому центрі поблизу Еде, неподалік від Арнема. Я зустрічаюся з природничою гідесою Ганною Пол, яка веде мене до лісу. «У Велюве надзвичайно велике біорізноманіття», — каже Пол, коли ми проходимо повз дуби, сосни та берези. З одного боку стежки гілки тримають тепле коричневе осіннє листя; з іншого — польові квіти спалахують жовтим і червоним. Пол перелічує тварин, що живуть тут: сарни, п’ять видів дятлів, бобри, дикі кабани та вовки. Під нашими ногами потріскує опале листя, коли ми помічаємо маленьку коричневу жабку, що відпочиває на колоді, дятла, який кружляє навколо стовбура, і далекі силуети двох рудуватих оленів.

Ми продовжуємо шлях до оглядового пункту для спостереження за тваринами — захищеної споруди з вигнутими вікнами та рядами дерев’яних сидінь, розташованих наче в маленькому театрі. «Щовечора сюди приходять олені, щоб поїсти», — пояснює Пол. «Одного разу ми бачили, як тут спалахнула велетенська бійка». Вона також зустрічала вовків, які повернулися до Нідерландів у 2015 році після відсутності тривалістю приблизно 150 років. Їхня поява досі викликає суперечки, особливо серед фермерів, які турбуються за своїх тварин. Вовків ми не бачимо, проте на дереві самотньо сидить разюче білий канюк. Позаду нас на полицях виставлені природні знахідки, зокрема роги, черепи, зуби диких кабанів і оленяче копито.

Того вечора я зупиняюся в елегантному сучасному будиночку в Buitenplaats Petersburg, одразу за межами парку. Вікна від підлоги до стелі виходять на ліс, тож здається, ніби будинок занурений у дерева. Це тихий прихисток із гірляндами, протягнутими між деревами, та привітним італійським рестораном Il Lupo, тераса якого виходить на територію комплексу.

Велюве пропонує значно більше, ніж відкриті простори й ліси. Я відвідую Paleis Het Loo — королівський палац XVII століття в Апелдорні, який колись служив літньою резиденцією та мисливським притулком для Вільгельма Оранського III і принцеси Марії II Стюарт. У величній будівлі є розкішно оздоблені кімнати, сходи під другою за величиною фрескою в Нідерландах, ретельно врівноважені регулярні сади та підземний музей, що розповідає історію нідерландської королівської родини.

На ніч я заселяюся в Hotel de Echoput — сучасний сімейний готель, оточений лісом. Його Grand Bistro Echo є однією з головних принад, подаючи страви, зосереджені на регіональних продуктах. Я замовляю обсмажені гриби у вершковому соусі в дортонському стилі, а потім веганський чизкейк із базиліком і білим шоколадом.

Наступного ранку, після освіжаючої прогулянки майже порожнім лісом, я вирушаю до історичного ганзейського міста Гардервейк на березі озера Волдервейд. Разом із гідесою Маріанною ван Лімбек я досліджую вузькі бруковані провулки, ділянки середньовічного муру та стару ратушу. «Harderwijk означає притулок для пастухів», — розповідає вона мені. Ми зустрічаємо Гендріка Капера, місцевого виконавця на вуличному органі в плоскому кашкеті, який грає несподівану версію Bohemian Rhapsody на своєму компактному дерев’яному органі.

Усе ж саме в Національному парку Хоге-Велюве я почуваюся найбільш умиротворено, хоча маленька гадюка з темним зигзагом уздовж спини ненадовго змушує мене зупинитися на одній зі стежок. Відвідування поза найжвавішими періодами, як роблю я, означає, що є всі шанси мати довгі відрізки маршруту майже цілком у своєму розпорядженні.

У межах парку розташований музей Крьоллер-Мюллер — важливий художній музей і сад скульптур, заснований колекціонеркою Геленою Крьоллер-Мюллер. Разом зі своїм чоловіком, підприємцем у галузі судноплавства Антоном Крьоллером, вона придбала великі земельні володіння у Велюве, а маєток подружжя згодом передали державі. Під час мого візиту всі 88 картин Вінсента ван Гога з колекції музею виставлені разом — надзвичайно рідкісна можливість. Сад скульптур, один із найбільших у Європі, розкидається поміж газонами й лісом, де близько 200 робіт несподівано з’являються серед дерев. За коротку велосипедну поїздку звідси стоїть Jachthuis Sint Hubertus — колишній заміський будинок родини Крьоллер-Мюллер. Його оглядова вежа здіймається більш ніж на 30 метрів над озером, де жваві коропи раз у раз вистрибують із води.

Я зупиняюся в Restaurant De Hoge Veluwe у Park Paviljoen, щоб рано повечеряти пастою на терасі, коли небо темнішає і насувається дощ. На щастя, Оттерло лише за 15 хвилин їзди велосипедом. Село видається особливо життєрадісним: його цегляні будинки прикрашені гірляндами вогників і прапорцями. Я проводжу ніч у Vakantieoord Het Lorkenbos — чудовому курортному парку, оточеному деревами. Мій бунгало невеликий, але затишний; оточений мерехтливими вогниками, я запалюю свічку й шукаю нідерландське слово для «затишного». Це gezellig, і воно чудово передає відчуття, яке залишає ця відновлювальна втеча до одного з найменш приборканих куточків Нідерландів.

Вхід до Національного парку Хоге-Велюве є платним для кожного дорослого відвідувача. Варіанти проживання в околицях включають лісові будиночки, кемпінги, відпочинкові бунгало та готельні номери, а ціни залежать від сезону й наявності місць.

Провідний африканський посадовець у сфері охорони здоров’я попередив, що незвично широке поширення спалаху Еболи зрештою може поставити під загрозу Велику Британію та інші країни.

Оскільки кількість зареєстрованих випадків спалаху вже перевищила 10 000, а число смертей наближається до 5 000, доктор Жан Касея, генеральний директор Африканських центрів з контролю та профілактики захворювань, заявив, що ситуація має схожі риси з пандемією Covid-19. Та криза почалася в Китаї, перш ніж стрімко поширитися по всьому світу, спричинивши мільйони смертей і створивши величезне навантаження на системи охорони здоров’я та економіки.

«Нам потрібно, щоб кожна країна зрозуміла: вона не захищена, якщо не вживе необхідних заходів», — сказав він.

«Кожна держава — не лише в Африці, а й на кожному континенті — повинна підвищити рівень своєї готовності та забезпечити наявність можливостей для лікування.

«Це перший випадок, коли Ебола вразила три африканські регіони. Географічний масштаб цього спалаху є безпрецедентним», — сказав він.

Касея заявив, що світові лідери повинні визнати: хоча нині найбільший тягар несе Африка, ситуація може швидко змінитися. «На початку Covid багато країн вважали, що немає жодного шансу, що їх це торкнеться, але за кілька місяців вони стали головними осередками кризи», — сказав він. «Ми не хочемо, щоб Велика Британія чи інші країни стали гарячими точками».

Цей спалах є 17-м зареєстрованим у Демократичній Республіці Конго відтоді, як Еболу було вперше виявлено. Він пов’язаний із вірусом Бундібуджіо та став найбільшою й найсмертоноснішою надзвичайною ситуацією, пов’язаною з Еболою, в історії країни.

Ебола — це тяжке захворювання, яке може бути дуже заразним і часто призводить до смерті. Воно поширюється через безпосередній контакт із біологічними рідинами, зокрема кров’ю та блювотними масами інфікованих пацієнтів, а також через контакт із тілами померлих, зокрема під час поховальних ритуалів.

Міністерство охорони здоров’я ДР Конго офіційно оголосило про спалах у провінції Ітурі 15 травня, хоча генетичний аналіз свідчить, що передача вірусу почалася в лютому. Відтоді вірус поширився до Кенії та Уганди у Східній Африці. У Західній Африці Нігерія минулого тижня підтвердила випадок в Абуджі після того, як у жінки, що прибула з Уганди, виявили позитивний результат тесту.

Франція наразі залишається єдиною країною за межами Африки, яка підтвердила зараження Еболою. Пацієнтом був лікар, який нещодавно повернувся з ДР Конго в червні.

Наразі не існує ліцензованого лікування вірусу Бундібуджіо, хоча дослідження вакцин тривають. Касея заявив, що перші результати випробувань очікуються протягом трьох-шести місяців.

Із 10 091 випадку, зареєстрованого загалом, 10 060 зафіксовано в ДР Конго, де померли 4 887 людей. Уганда повідомила про дві смерті, тоді як у Кенії також зареєстрували два летальні випадки.

Зусилля зі стримування спалаху сповільнилися через нестачу захисних засобів і затримки з виплатами медичним працівникам, що спричинили страйки. Збройний конфлікт у ДР Конго, недовіра до влади серед громад у постраждалих районах, дезінформація та скорочення міжнародної допомоги ще більше ускладнили реагування.

У середу Касея має зібрати африканських міністрів охорони здоров’я, щоб наполягати на тіснішій співпраці через кордони. Він хоче, щоб країни запровадили скринінг і тестування для мандрівників, які прибувають із постраждалих районів або виїжджають до них.

«Головне послання для міністрів полягає в тому, що вони мають визнати можливість того, що це може торкнутися й їх, і ми не хочемо, щоб вони виявилися непідготовленими до того, що може статися», — сказав він.

На запланованій на листопад зустрічі з главами африканських держав Касея проситиме підтримати створення «коридору миру» в районах, уражених конфліктом. «Наші колеги в Ітурі готові допомагати громадам, але небезпека не дозволяє їм дістатися до тих, хто цього потребує», — сказав він. «Лідери повинні зрозуміти, що цей спалах не розрізняє повстанців і урядові сили; він вражає всіх. Еболою може заразитися будь-хто. Нам потрібно працювати разом і домовитися, як уберегти одне одного».

Касея також закликав міжнародну спільноту надати більше фінансування для екстреного реагування. За його словами, уряди зобов’язалися виділити 3 млрд доларів США (£2,3 млрд), але понад 2 млрд доларів із цієї суми ще не були надані. Африканські країни пообіцяли 120 млн доларів, а решту коштів очікують від міжнародних партнерів.

«Нам потрібне це фінансування негайно», — сказав він. «Якщо африканські країни не отримають підтримки зараз, остаточна ціна буде значно вищою, оскільки спалах продовжить поширюватися. Якщо постраждає більше країн, витрати можуть сягнути трильйонів доларів, оскільки для зупинення спалаху буде потрібна набагато масштабніша підтримка».

Легко постійно відкладати подорож, яка буває раз у житті: перенести її на наступний сезон, наступний рік, після ремонту або просто залишити мрією.

Для мандрівників, які сподіваються перестати зволікати, добірка National Geographic на 2027 рік із 25 обов’язкових для відвідування місць пропонує особливо доречну колекцію захопливих ідей, зосереджених на враженнях.

До списку входять нові пам’ятки, зокрема Національний парк мису Фроуард у Чилі, а також масштабні вшанування, як-от фестиваль у Лейпцигу, Німеччина, присвячений 200-річчю від дня смерті Бетховена.

Він також висвітлює культурні події — від мистецького свята в японській Сніговій країні до напрямків, дістатися до яких стало легше, зокрема мексиканського Мая-Ка’ан, який тепер залізницею сполучений із Канкуном і Тулумом.

Головний редактор National Geographic Натан Ламп поспілкувався з CNN про кілька місць зі списку, які він особливо прагне відвідати.

Тихоокеанське прибережне шосе, Каліфорнія

Тихоокеанське прибережне шосе Каліфорнії належить до найвидатніших автомобільних маршрутів країни, каже Ламп, поступаючись, можливо, лише трасі 66. Після трирічної перерви популярна ділянка Біг-Сур знову відкрита, тож відвідувачі можуть знову проїхати маршрут від початку до кінця.

Ламп радить мандрівникам провести час у мистецьких громадах, розкиданих уздовж шляху, зокрема в Мендосіно та Лагуна-Біч. Упродовж поколінь Каліфорнія приваблювала митців, натхненних її суворими краєвидами та Тихим океаном, і цей вплив помітний протягом усієї подорожі.

Маршрут дарує незабутній погляд на драматичне каліфорнійське узбережжя — від широких океанських панорам до невеликих містечок із виразним місцевим характером.

Балтимор, Меріленд

У 1827 році в Балтиморі, штат Меріленд, почала працювати перша комерційна залізниця Америки. Два століття потому Національний музей історії та інновацій залізниці міста завершив реконструкцію вартістю 38 мільйонів доларів, а його орієнтований у майбутнє Зал інновацій має відкритися на початку наступного року.

«Балтимор часто сприймають як морське місто», — каже Ламп, однак Шарм-Сіті має значно більше граней, ніж очікують багато відвідувачів. Він описує його як енергійне місто, що розвивається, де тривале відновлення приносить позитивні зміни в усіх районах.

Пуерто-Рико

Виступ Bad Bunny у перерві Супербоулу LX знову привернув до Пуерто-Рико глобальну увагу й, за словами Лампа, дав аудиторії краще знайомство з культурою острова.

Пуерто-Рико може запропонувати набагато більше, ніж сонце й пісок. Його гастрономія, музика та танцювальні традиції сформовані унікальним поєднанням африканських, корінних і іспанських впливів.

Мандрівники, яких цікавить найдавніша історія острова, можуть пройти маршрутом таїно, що охоплює історичні громади, церемоніальні печери та стародавні петрогліфи.

Цей карибський напрямок пропонує багате поєднання спадщини, кухні, природної краси та сучасної культури.

Гренада

Наступного року виповнюється 150 років Spicemas — жвавому щорічному карнавалу Гренади, що проходить у серпні. Країну часто називають Островом прянощів через вирощування мускатного горіха, гвоздики та інших ароматних культур.

«Це прекрасний острів, пишний і зелений», — каже Ламп, називаючи Spicemas ідеальним часом для візиту завдяки його музиці, парадам, вуличним святкуванням і заразливій енергії.

Гренада також має сильну оздоровчу привабливість: тут є все — від вулканічних грязьових ванн у Рівер-Саллі до занять йогою з гідом поблизу водоспаду Роял-Маунт-Кармел, одного з найвищих каскадів острова.

Сантандер, Іспанія

Дві великі мистецькі установи мають відкритися в Сантандері на північному узбережжі Іспанії, надаючи цьому історичному порту вагомішу роль на міжнародній культурній мапі.

Нещодавно відкрився Faro Santander із роботами зі значної колекції Banco Santander, де представлені такі митці, як Тіціан, Веласкес і Гойя. Наступного року мадридський музей королеви Софії відкриє місцеву філію, що налічуватиме 138 000 картин, скульптур і рукописів. Ламп також звертає увагу на міський Музей доісторичного періоду та археології, який переїжджає до нової будівлі вартістю 56 мільйонів доларів, спроєктованої барселонською архітектурною студією Mendoza Partida.

Куелап, Чачапояс, Перу

«Якщо ви поїдете туди, то точно станете першим серед своїх друзів, хто там побував», — каже Ламп про Куелап, північноперуанську цитадель, збудовану цивілізацією чачапоя приблизно у 500 році н. е.

Нова стежка, яку планують відкрити в червні, забезпечить доступ до частини руїн Малькапампа — археологічної території, до якої раніше було важко дістатися.

Відвідувачі також можуть побачити діючу археологічну пам’ятку та спостерігати за роботою дослідників — досвід, який Ламп називає особливо незвичним і винагороджувальним.

Окрім Куелапа, туристи можуть дослідити місця, пов’язані з вражаючими антропоморфними саркофагами чачапоя, розташованими на скелях і такими, що зберігають мумії високо над долиною. Ламп називає це видовище водночас дивним і захопливим.

Луксор, Єгипет

Очікується, що в Луксорі на півдні Єгипту буде найдовший період повної фази сонячного затемнення 2 серпня, яке буде видно в частинах Європи, Близького Сходу та Африки.

Сонце мало глибоке значення в давньоєгипетських віруваннях, зазначає Ламп, а Луксор і досі залишається одним із найбагатших місць країни для знайомства зі стародавнім світом завдяки надзвичайній концентрації пам’яток і скарбів.

Легендарний готель Winter Palace, де Говард Картер оголосив про відкриття гробниці Тутанхамона в 1922 році, як очікується, знову відкриється в липні під назвою Mandarin Oriental Winter Palace.

Круїзи Нілом, зокрема на історичному пароплаві Sudan, який допоміг надихнути Агату Крісті на роман «Смерть на Нілі», залишаються незабутнім способом дослідити регіон. У 2027 році відвідувачі також зможуть подорожувати першим в Єгипті розкішним нічним туристичним поїздом Guardian of the Nile.

Маршрут курсуватиме між Каїром і Асуаном, із зупинкою в Луксорі дорогою.

Найкраще у світі від National Geographic 2027

• Балтимор, Меріленд

• Тихоокеанське прибережне шосе, Каліфорнія

• Галіфакс, Нова Шотландія

• Південні Озаркс, Міссурі та Арканзас

• Пуерто-Рико

• Гренада

• Мис Фроуард, Чилі

• Куелап, Чачапояс, Перу

• Дамфріс і Галловей, Шотландія

• Лейпциг, Німеччина

• Нормандія, Франція

• Сантандер, Іспанія

• Закавказька стежка, Вірменія

• Тримісто, Польща

• Вестланн, Норвегія

• Луксор, Єгипет

• Малаві

• Ченду, Китай

• Ніїґата, Японія

• Джайпур, Індія

• Мельбурн, Австралія

• Медісон, Вісконсин

• Мая-Ка’ан, Мексика

• Салвадор, Баїя, Бразилія

• Пенанг, Малайзія

Йорданія завдала авіаударів по Сирії, назвавши це відповіддю на смертоносний напад на церкву минулого тижня, тоді як сирійські посадовці заявили, що внаслідок рейдів загинуло щонайменше семеро людей, зокрема троє дітей і жінка.

Удари в понеділок змусили Сирію закрити головний прикордонний пункт пропуску з Йорданією.

Рекомендовані матеріали

• список 1 з 3Сувейда залишається напруженою, оскільки Сполучені Штати демонструють розбіжності з Ізраїлем щодо Сирії

• список 2 з 3Йорданія затримала трьох підозрюваних під час ранкового рейду, пов’язаного з нападом на церкву: що відомо

• список 3 з 3Йорданія заарештувала трьох підозрюваних після смертельної стрілянини в церкві

Збройні сили Йорданії заявили, що завдали ударів по ймовірних сховищах озброєних угруповань на південному сході Сирії після п’ятничного нападу зі стріляниною на церкву в мухафазі Карак. Унаслідок того нападу щонайменше дев’ятеро людей загинули, а десятки дістали поранення.

Йорданські військові заявили, що операцію на території Сирії було проведено у координації з сирійським урядом.

Вони додали, що удари вбили та поранили кількох членів того, що вони назвали терористичними угрупованнями, а також знищили низку їхніх транспортних засобів.

Однак Сирія відкинула твердження Йорданії про те, що обидві сторони координували операцію.

У заяві сирійський уряд повідомив, що військові дії відбулися без попередньої координації чи повідомлення, додавши, що було розпочато розслідування.

Сирійська цивільна оборона заявила, що щонайменше чотири місця в сільських районах Дераа та Сувейди зазнали ударів у понеділок увечері. Рятувальні команди виявили сім тіл: трьох чоловіків, одну жінку та трьох дітей.

П’ятеро загиблих, зокрема чоловік, жінка та троє дітей, були членами однієї родини й загинули, коли було влучено в намет у селі Аль-Таї в провінції Дераа, повідомила служба. Ще троє родичів, серед яких дитина, дістали поранення.

Інший удар був завданий по Аль-Шайї в Дераа, внаслідок чого загинув 80-річний чоловік. Третя атака вразила житлову будівлю в Музайрибі, у районі Айн-аль-Басаль у Дераа, але, за повідомленнями, не спричинила жертв.

Четвертий рейд уразив будинок у місті Шахба в провінції Сувейда, внаслідок чого загинув 60-річний чоловік.

Після рейдів сирійський прикордонний орган закрив пункт пропуску Насіб і зупинив рух в обох напрямках. Насіб є єдиним пунктом пропуску, який використовується пасажирами та для комерційного руху між Йорданією і Сирією.

Посадовець Міністерства закордонних справ Сирії назвав удари підступним нападом і заявив, що міністерство намагатиметься стримати наслідки, захищаючи при цьому сирійський суверенітет.

Раніше в понеділок йорданські сили безпеки заарештували двох братів та їхнього шурина за підозрою у зв’язках із нападом на церкву. Затримання відбулися в селі Аль-Джадіда після перестрілки з працівниками сил безпеки.

Джерело в уряді Йорданії повідомило, що підозрювані зазнали тяжких поранень під час протистояння, яке, за повідомленнями, тривало близько трьох годин.

Арешти та авіарейди в Сирії відбулися після обіцянки короля Абдалли II дати рішучу відповідь на напад на церкву. Під час інциденту троє озброєних чоловіків відкрили вогонь по людям, які прийшли на похорон до грецької православної церкви в Караку, приблизно за 90 км на південь від Аммана.

Король заявив, що винні отримають найсуворіше покарання, і наказав переглянути заходи безпеки Йорданії.

У Караку проживає християнська меншина. Християни становлять близько 300 000 осіб із населення Йорданії, яке налічує приблизно 11,5 мільйона людей.

На цьогорічному Каннському кінофестивалі «Надія», новий фільм південнокорейського режисера На Хон-джіна, викликав помітний резонанс. Відомий кримінальними трилерами «Переслідувач» і «Жовте море», кінематографіст повернувся з масштабною історією про монстрів, яка розділила глядачів. Хоча стрічка залишилася без нагород, дехто назвав її винахідливим переосмисленням фільмів про чудовиськ, сміливим демонтажем звичних жанрових умовностей і напрочуд гострою сатирою. Інші ж критикували її надмірну тривалість та очевидну абсурдність значної частини подій на екрані. Насправді обидві реакції цілком зрозумілі.

Історія починається з того, що невідома істота нападає на худобу й сіє паніку в маленькому містечку біля кордону між Південною та Північною Кореєю. Місцеві поліцейські намагаються з’ясувати, з якою саме твариною мають справу, тоді як мисливці вирушають вистежувати її, не підозрюючи, що невдовзі самі можуть стати здобиччю. Спершу це звучить як стандартна зав’язка одного з незліченних науково-фантастичних трилерів про людей, які стикаються з невідомим монстром. Однак На Хон-джін швидко дає зрозуміти, що його значно менше цікавить дотримання звичних правил жанру.

Наприклад, режисер майже годину не показує істоту на екрані, демонструючи лише наслідки її нападів і масштабні руйнування, що залишилися в містечку. В іншому фільмі таке повільне нарощування напруги могло б випробувати терпіння глядачів, але тут На якимось чином перетворює метушливі пересування головного героя, начальника місцевої поліції Бом-сока, якого грає Хван Чон-мін, на напружене й захопливе розслідування. Лише після цієї тривалої підготовки фільм переходить до повномасштабного екшену, який рідко сповільнюється аж до фінальних сцен.

На Хон-джін особливо полюбляє сцени погонь. Персонажі постійно тікають від небезпеки або переслідують істот вузькими вулицями, лісистими місцевостями та хаотичними сільськими ландшафтами. Режисер знімає ці епізоди з очевидною любов’ю до візуальної мови відеоігор. Камера часто розташована позаду героїв, коли вони мчать уперед, створюючи враження пригодницької гри від третьої особи. В інші моменти вона рухається просто перед ними, фіксуючи налякані обличчя, поки істота наближається ззаду. Є також кадри, що нагадують перспективу шутера від першої особи. Стрілянина, вибухи, автомобільні аварії та дерева, що валяться в лісі, довершують це навмисно перевантажене видовище.

Однак поступово стає зрозуміло, що це не просто ще одна історія про людей, які полюють на монстра. Один із найпоширеніших шаблонів таких фільмів — перетворення людей із безпорадних жертв на рішучих мисливців. Спочатку персонажі тікають від істоти, потім виявляють її слабкості й зрештою починають давати відсіч. У «Надії» цей процес значно заплутаніший. Люди та істоти — яких, вочевидь, кілька — постійно міняються ролями, іноді в межах однієї сцени. Той, хто здавався беззахисною жертвою, раптом може стати агресором, тоді як жахливий хижак може опинитися в ситуації, коли сам намагається втекти від переслідувачів. Крок за кроком режисер змушує глядачів замислитися, чи справді люди мають моральне право вважати себе доброю стороною.

Якщо уважно придивитися до поведінки персонажів, вони часто видаються ледь не менш привабливими, ніж істоти, яких бояться. На Хон-джін навмисно показує людей у найменш вигідному світлі. Мисливці жадібно їдять посеред лісу, всі постійно брудні, спітнілі, залиті кров’ю або вкриті багнюкою, а більшість розмов складається з криків, образ і лютої лайки. У всьому фільмі важко знайти хоча б одного по-справжньому симпатичного героя.

Бом-сок — найвиразніший приклад. Формально він мав би виконувати роль класичного героїчного протагоніста. Він начальник поліції, представник влади й, можливо, єдина людина, здатна організувати містечко перед обличчям незнайомої загрози. Але замість безстрашного лідера глядач отримує грубого, тривожного й не надто розумного чоловіка, який раз у раз втрачає контроль, зривається на інших і відкрито демонструє власний страх. Його напарник та решта персонажів ненабагато розсудливіші. У результаті тут немає традиційного рятівника, готового взяти ситуацію під контроль, коли все руйнується.

Саме це перетворює «Надію» на своєрідну притчу про людську природу та нашу реакцію на все незнайоме. Істоти, які з’являються біля містечка, відрізняються від місцевого населення. Їхні мотиви незрозумілі, їхню мову неможливо збагнути, а їхній зовнішній вигляд викликає відразу. Та замість того, щоб спробувати зрозуміти, чого хочуть ці створіння, люди майже відразу вирішують, що це вороги, яких потрібно знищити.

Це легко прочитати як алегорію ксенофобії. Механізм, що стоїть за ворожістю, майже завжди однаковий: хтось говорить незнайомою мовою та виглядає інакше, отже його автоматично сприймають як загрозу. Це особливо актуально в замкненій спільноті, відокремленій від північних сусідів мінними полями, де мешканці звикли до жорсткого порядку й живуть із постійним відчуттям підозри. Режисер показує, як виникає непорозуміння, коли дві сторони бачать одна одну крізь призму страху, а інстинкт самозбереження штовхає їх або нападати, або тікати.

Утім, ці ідеї ніколи не заважають «Надії» працювати насамперед як нестримний науково-фантастичний бойовик. На Хон-джін не зупиняється для тривалих філософських розмов про людство. Натомість він раз по раз кидає своїх героїв у нові катастрофи й дозволяє глядачам самостійно робити висновки з хаосу. Візуальні ефекти, однак, є однією з найбільших слабкостей фільму. У динамічних епізодах істоти виглядають досить переконливо, а швидкий монтаж допомагає приховати недоліки їхньої взаємодії з довкіллям. У повільніших сценах технічні обмеження стають значно помітнішими. Часом здається, ніби монстрів просто додали до готових кадрів, не надто дбаючи про освітлення, текстури чи фізичний контакт із поверхнями. Особливо це впадає в око в крупних планах, де рівень деталізації поступається великим голлівудським постановкам. Хоча бюджет «Надії», за повідомленнями, становив близько 46 мільйонів доларів, що робить її одним із найдорожчих корейських фільмів в історії, стрічка не може повністю зрівнятися з виробничим масштабом сучасних блокбастерів.

Попри це, вражає, наскільки ефективно «Надія» зберігає темп упродовж своїх тривалих 160 хвилин. Незважаючи на сумнівні діалоги та нерівні спецефекти, режисер майже не дає глядачам часу на перепочинок. Фільм сповільнюється лише наприкінці, але незабаром стає зрозуміло, що ця пауза має підготувати ґрунт для можливого продовження. На Хон-джін уже заявив, що написав сценарій для наступної частини, яка змістить фокус із людей на самих істот. Проте студія ще не схвалила сиквел, тож залишається невідомим, чи отримає проєкт продовження.

Зрештою, «Надія» є вельми незвичним представником жанру науково-фантастичних трилерів про протистояння людей і монстрів. На одному рівні це майже безперервний екшен, наповнений перестрілками, погонями, кривавими сутичками та чорним гумором, який зберігає енергійність навіть після більш ніж двох з половиною годин. На іншому — це притча про страх перед незнайомим і взаємне нерозуміння, що перетворює страх на конфлікт. Звісно, не всім сподобається настільки розтягнута історія, її недосконалі візуальні ефекти чи наполегливо грандіозне звукове оформлення. Але для глядачів, готових прийняти хаотичні правила На Хон-джіна, «Надія» пропонує по-справжньому шалену кінематографічну подорож.

Адміністрація Дональда Трампа, за повідомленнями, розглядає кандидатуру колишнього прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана на посаду генерального секретаря ООН. Орбан, широко відомий своїми дружніми до Росії поглядами, нібито отримав від Сполучених Штатів заохочення взяти участь у боротьбі за посаду. За даними повідомлень, ініціатива надійшла безпосередньо з американського боку.

Представник Державного департаменту США визнав, що ця пропозиція спочатку може звучати незвично. Однак, за попередніми контактами з Вашингтоном, Росія та Китай, як стверджується, відкриті до підтримки цієї ідеї, що потенційно зробить Орбана їхнім спільним кандидатом.

Джерела, знайомі з обговореннями, кажуть, що коли Сполучені Штати, Росія та Китай діють разом у Раді Безпеки ООН, вони зазвичай здатні забезпечити бажаний для себе результат.

За словами одного посадовця Держдепартаменту, Орбан міг би «впевнено» розраховувати на вісім голосів у Раді Безпеки й зрештою може отримати підтримку 10 із 15 її членів.

Залишається незрозумілим, чи заперечуватимуть Велика Британія та Франція проти позиції більшості, оскільки обидві країни традиційно обережно ставляться до використання свого права вето.

Дональд Трамп підтримував Віктора Орбана під час квітневих виборів в Угорщині, тоді як Джей Ді Венс брав участь у кампанії Орбана. Якщо Орбан офіційно висуне свою кандидатуру на посаду в ООН, очікується, що вони знову його підтримають. Одне джерело, обізнане з ситуацією, заявило, що будь-яке офіційне оголошення може бути відкладене до завершення проміжних виборів у США. Американський посадовець назвав Орбана «ідеальним консервативним кандидатом у стилі MAGA».

Представники США, за повідомленнями, безпосередньо звернулися до Орбана, щоб запитати, чи був би він зацікавлений у ролі в Організації Об’єднаних Націй. Він висловив зацікавленість, але чітко дав зрозуміти, що не розпочинатиме кампанію, якщо не буде впевнений у перемозі.

Як висловився представник іншої країни, більшість інших кандидатів на посаду генерального секретаря — це «секретарі», тобто люди з досвідом роботи в міжнародних установах, адміністративних органах або закулісній дипломатії. Орбана ж, навпаки, охарактеризували як «генерала».

Критики стверджують, що найсильнішим аргументом на користь висунення Орбана є те, що це зруйнувало б усі рештки ілюзій: ООН отримала б лідера, який відповідає низькому рівню, до якого, як стверджується, опустилася сама організація.

Амбіції Росії в міжнародній політиці

Також обговорювалася тристороння зустріч за участю лідерів Сполучених Штатів, Росії та Китаю. Міністерство закордонних справ України попередило, що такі переговори можуть лише посилити рішучість Володимира Путіна продовжувати війну проти України. Повідомлення свідчать, що Путін не відмовився від своєї головної мети — відновити вплив на всьому континенті та знову утвердити статус Росії як великої держави. Зустріч у Китаї може стати важливим кроком на шляху до цієї мети.

В окремих повідомленнях зазначається, що Володимир Путін може використати новий раунд мирних переговорів щодо України, щоб домагатися повернення кордонів НАТО до їхнього стану 1997 року та виведення сил Альянсу з п’яти держав-членів.

Енді Бернем заявив, що місцеві лідери в Англії більше не повинні бути змушені йти «з простягнутою рукою до Вестмінстера», оскільки уряд готує новий крок щодо передачі регіонам ширших повноважень у сфері видатків у бюджеті наступного тижня.

У своїй заяві в середу канцлер Джон Гілі, як очікується, представить пропозиції щодо нового механізму запозичень на суму 1,5 млрд фунтів стерлінгів, розробленого спільно з мерами метрополій протягом наступних двох років.

Регіональні лідери давно стверджують, що їхні можливості брати позики надто обмежені, особливо порівняно з органами місцевого самоврядування у США та деяких частинах Європи, де ради й міста часто можуть залучати кошти через власні облігації.

Схема запозичень стане частиною ширшого пакета децентралізації, покликаного зміцнити регіональні економіки. Вона також передбачатиме початкове фінансування «якісного зростання» в обсязі 285 млн фунтів наступного року, що дозволить місцевим лідерам інвестувати в обрані ними пріоритети, такі як нове житло, транспортне сполучення або відродження центрів міст.

Оскільки посадовці Казначейства занепокоєні тим, що деяким радам може бути складно управляти суттєво більшими бюджетами, Гілі також оголосить про 150 млн фунтів допомоги, щоб допомогти місцевим органам влади розширити свої команди та здобути необхідну експертизу.

Вітаючи ці заходи, Бернем сказав, що вони звільнять місцевих лідерів від необхідності отримувати схвалення Казначейства для кожної окремої схеми. «Я припиняю практику, за якої місцеві лідери йдуть із простягнутою рукою до Вестмінстера. Так не слід управляти країною. Коли я став прем’єр-міністром, я сказав, що рішення мають ухвалюватися якомога ближче до дому.

«Тепер ми втілюємо цю обіцянку в життя, передаючи повноваження з Вестмінстера до рук тих, хто найкраще розуміє свої громади».

Фонд «якісного зростання» на 285 млн фунтів задуманий як тимчасовий захід до запровадження у 2028 році нової системи, за якою частина надходжень від податку на доходи надходитиме безпосередньо до місцевих територій, забезпечуючи надійніше довгострокове фінансування. Цю пропозицію вперше висунула раніше цього року попередниця Гілі, Рейчел Рівз.

Подальші деталі мають бути викладені в бюджеті. Очікується, що місцеві лідери зберігатимуть частку додаткових доходів, отриманих тоді, коли їхня місцева економіка демонструє високі результати, що створюватиме стимул вживати заходів для заохочення зростання.

Велика Британія зберігає більш централізований підхід до оподаткування та державних видатків, ніж багато порівнюваних економік, і Бернем безпосередньо відчув ці обмеження під час роботи мером Великого Манчестера.

Гілі заявив: «Мери та місцеві лідери розуміють, що потрібно їхнім громадам для зростання. Саме тому ми надаємо їм більше фінансування, більше повноважень і більше спроможності запускати проєкти, будувати житло та ухвалювати найкращі рішення для своїх територій».

Пакет було розроблено разом із No 10 North, де щотижня проводилися обговорення у форматі «ситуаційної кімнати» з місцевими лідерами, щоб визначити перешкоди, які заважають швидшому економічному прогресу.

Ця робота вже привела до оголошення, що Казначейство перегляне «зелений посібник», який спрямовує рішення про те, які проєкти мають отримувати державне фінансування. За оновленого підходу взаємопов’язані схеми, що підтримують зростання, зокрема плани у сфері житла й транспорту, можуть оцінюватися разом.

Урядова біла книга про «переналаштування держави», яка має вийти після бюджету, надасть більше інформації про те, як зміниться державна служба в міру передання додаткових обов’язків від Вайтхолла місцевим територіям.

Поряд із заходами щодо децентралізації, перший бюджет Гілі, як очікується, міститиме допомогу домогосподарствам із нижчими доходами, які стикаються з вищими рахунками за енергію, а також обмежене підвищення податків, зокрема заходи, що стосуються банків. Канцлер неодноразово заявляв, що хоче дати домогосподарствам і бізнесу можливість трохи видихнути після зростання витрат, пов’язаного з конфліктом на Близькому Сході.

Вищі витрати також підвищили процентні ставки за державними запозиченнями, посиливши тиск на зусилля Гілі щодо утримання державних фінансів під контролем.

Від нього також очікують пояснення, як уряд повністю профінансує чотирирічну програму оборонних інвестицій, оголошену в останні дні прем’єрства Кіра Стармера.

Однак не очікується, що Гілі підтвердить, коли Велика Британія зобов’яжеться витрачати на оборону 3% ВВП — питання, яке відіграло значну роль у його виході з кабінету Стармера. Імовірно, рішення буде відкладено до огляду видатків, очікуваного наступного року.

Повний місяць жовтня освітить нічне небо цими вихідними, а уважні спостерігачі за зорями також можуть помітити поблизу Сатурн.

Приблизно через місяць після осіннього рівнодення повний місяць зійде незвично рано, з’явившись близько заходу сонця, перш ніж досягти своєї найповнішої фази о 00:12 за східним часом у понеділок, 26 жовтня. У неділю ввечері Сатурн сяятиме золотавим відтінком за кілька градусів на південь від Місяця.

Низьке положення Місяця біля горизонту може надавати йому теплішого забарвлення, роблячи відтінки помаранчевого помітнішими. Коли його світло проходить крізь товстіший шар земної атмосфери, коротші сині та фіолетові хвилі розсіюються, залишаючи більш видимими червоні й помаранчеві тони — подібно до заходу сонця.

Відомий як мисливський місяць, жовтневий повний місяць традиційно пов’язували з часом, коли корінні американські громади використовували його яскраве світло, щоб полювати на диких тварин і збирати припаси напередодні зими. Він настає після вересневого врожайного місяця, який був пов’язаний із сезоном, коли врожай зазвичай збирали з полів.

«Ці назви дали Місяцю тому, що він має значення», — сказав Ноа Петро, керівник Лабораторії планетарної геології, геофізики та геохімії NASA в Центрі космічних польотів Ґоддарда в штаті Меріленд. «Я б заохотив людей, дивлячись на Місяць, замислитися над тим, що означає для них ця пора року. Кожен може сформувати з ним особистий зв’язок».

Багато інших назв мисливського місяця також відображають сезонні події та місцеві звичаї. Корінні громади називали його місяцем сушіння рису, місяцем опалого листя та місяцем міграції. Деякі також використовували назву кривавий місяць, маючи на увазі червонувато-помаранчевий вигляд, якого він може набувати біля горизонту.

Хоча в найближчі місяці повний Місяць загалом виглядатиме сріблясто-білим, уважні спостерігачі можуть помітити незначні зміни на його поверхні, коли змінюється його орієнтація, сказав Петро. Ці відмінності пов’язані з різноманітним рельєфом Місяця, матеріалами його поверхні та геологічним віком — особливостями, які вчені сподіваються докладніше дослідити під час місії Artemis, запланованої на червень 2027 року.

«Коли ви помічаєте різні кольори на Місяці, це свідчить, що в цьому місці щось сталося — або породи мають інший склад, або поверхня молодша чи старша», — сказав Петро. «Ці деталі розкривають його геологічне минуле».

Як отримати найчіткіший вигляд

Для найкращих умов спостереження Петро рекомендував обрати відкриту місцевість без дерев, дахів або високих будівель, що закривають горизонт, наприклад широке поле. Ясні зимові вечори також можуть забезпечити чіткіший огляд, оскільки тепле повітря створює атмосферну турбулентність, яка може розмивати зображення неба.

«Чудова річ у Місяці полягає в тому, що вам не потрібен надзвичайний телескоп», — сказав Петро. «Вам потрібні лише дві речі: ясні очі та ясне небо. З ними ви справді зможете оцінити Місяць».

Якщо хмари завадять у неділю ввечері, Місяць усе одно має виглядати майже повним у суботу та понеділок.

Мисливський місяць настає після кількох днів, протягом яких Місяць наближається до Сатурна, а потім проходить повз нього. Планету з кільцями може бути складно побачити, оскільки яскраве сяйво Місяця здатне затьмарити тьмяніші об’єкти поблизу.

Після вихідних буде ще більше небесних явищ, за якими можна спостерігати. З понеділка по середу Місяць наблизиться до зоряного скупчення Плеяд, пройде перед ним, а потім рухатиметься далі. Плеяди часто називають Сімома Сестрами. Неозброєним оком скупчення нагадує м’яку групу з шести або семи зірок і є одним із найвпізнаваніших зоряних утворень на небі.

Майбутні супермісяці, за якими варто стежити

Мисливський місяць — це 11-й із 13 повних місяців у 2026 році. Останні два повні місяці року також будуть супермісяцями: вони виглядатимуть дещо більшими та яскравішими, оскільки Місяць перебуватиме ближче до Землі на своїй орбіті.

• 24 листопада: бобровий місяць

• 23 грудня: холодний місяць

Спостереження за птахами може сприяти здоровішому старінню мозку, і його дедалі частіше впроваджують як заспокійливе заняття для людей, які живуть із деменцією.

Щотижня невелика група літніх любителів птахів збирається в дерев’яному укритті в англійській сільській місцевості. Вони тихо сидять із біноклями, а потім із захопленням порівнюють свої спостереження: кулик-сорока шукає щось серед каміння своїм яскравим дзьобом, або пара великих пірникоз пливе озером, піднявши свої пір’яні чубчики.

Багатьом у групі нелегко пригадати події, що відбулися раніше того ж дня, і їм може бути складно стежити за розмовою. Проте їхня увага загострюється, коли вони починають обговорювати птахів, які рухаються небом і водою навколо озера Фордж-Мілл у Західному Мідлендсі.

Один із відвідувачів — 78-річний Гарольд*. У молодості він любив проводити час надворі, однак деменція останнім часом зробила його більш тривожним та ізольованим. Його донька Люсі* привела його до групи, сподіваючись, що тихе місце й зміна звичного розпорядку покращать йому настрій. Спершу Гарольд здавався невпевненим, але усміхнувся, коли інший учасник показав йому вільшанку. Він спостерігав, як качки хлюпаються в озері, стежив за блакитними синицями серед дерев, і Люсі побачила, як він сміється так, як вона не бачила вже певний час.

«Упродовж цього короткого часу він був цілком присутній у теперішньому моменті. Він не хвилювався через свою пам’ять і не почувався невпевнено. Це може бути неймовірно важливим — тихим і м’яким чином», — каже Дженні Бадінгер, консультантка з питань деменції в громаді організації Age UK, благодійного фонду, що проводить цю групу.

Спостереження за птахами нині широко вважають корисним заняттям для літніх людей і людей із деменцією. Програми з’явилися в закладах догляду по всій Великій Британії, Німеччині та США. Помічати птахів, зокрема тих, яких видно з вікна, може допомагати людям відчувати соціальний зв’язок, переживати більш світлі емоції та тренувати певні навички пам’яті. Нові дослідження також свідчать, що серйозне захоплення спостереженням за птахами може змінювати мозок подібно до навчання спорту чи гри на музичному інструменті, потенційно допомагаючи сповільнювати деякі аспекти старіння мозку.

Науковці також вивчають ці ефекти в лабораторії. Дослідники перевіряли здатність розпізнавати птахів, щоб відрізнити досвідчених орнітологів-аматорів від початківців, а потім досліджували активність і структуру їхнього мозку. Їхні висновки вказують на те, що мозок експертів відрізняється способами, які можна виміряти, і що роки знань про птахів можуть допомагати зберігати організацію мозку з віком.

Ерік Вінг, який очолював дослідження в Академії досліджень та освіти Baycrest у Торонто, Канада, порівнював МРТ-знімки досвідчених спостерігачів за птахами та новачків у той час, коли вони визначали види птахів. Він виявив відмінності в мозкових мережах, пов’язаних з увагою, візуальною обробкою інформації та розпізнаванням побаченого.

Досвідчені спостерігачі за птахами демонстрували сильнішу активність у цих ділянках, особливо коли їм потрібно було визначити незнайомі види. Дослідження поки що не може сказати, чи саме ці відмінності в мозку роблять людей хорошими спостерігачами за птахами, чи вони розвиваються внаслідок цього захоплення. Проте Вінг каже, що одним із можливих пояснень є нейропластичність — здатність мозку змінювати свою структуру та функції через досвід.

Вінг також розглядав, наскільки добре організованими видавалися мозкові мережі учасників. З віком організація мозку часто стає менш ефективною, а нижчий рівень організованості пов’язаний зі слабшими когнітивними показниками. У групі експертів деякі ділянки демонстрували більшу узгодженість, ніж у новачків такого самого віку. Кілька з них також були тими ділянками, що ставали активнішими під час завдань із визначення птахів. Це може вказувати на певний рівень збереження організації мозку досвідчених спостерігачів за птахами з віком, каже Вінг.

Потрібні подальші дослідження, щоб з’ясувати, що означає це збереження та чи підтримує воно ширші здібності до мислення й пам’яті. Проте результати свідчать, що опанування такого вміння раніше в житті може приносити переваги, які зберігаються в пізньому дорослому віці, каже Вінг. Це може підбадьорити молодших любителів птахів, які беруть до рук біноклі задовго до досягнення старості.

Робота Вінга була зосереджена на експертності, але інші дослідження вказують, що спостереження за птахами може мати емоційну та психологічну цінність навіть для людей із незначними спеціальними знаннями.

Коли йдеться про психологічне відновлення — відчуття більшого спокою, свободи та свіжості, — ентузіазм може бути важливішим за експертність. Дослідження за участю 388 спостерігачів за птахами в Польщі показало, що люди, які вважали це заняття важливою частиною свого життя й відчували до нього сильний інтерес, частіше почувалися відновленими, ніж дуже обізнані знавці птахів, які були менш емоційно залученими.

Іншими словами, проста зацікавленість птахами може мати власні переваги. Елізабет Кальс, професорка соціальної та організаційної психології Католицького університету Айхштетт-Інгольштадта в Німеччині, досліджує, як зв’язок людей із природою впливає на добробут і повсякденне життя. Її дослідження вивчало, що відбувалося, коли мешканці будинків престарілих отримували більше можливостей спостерігати за місцевими птахами.

Її команда встановила годівнички для птахів біля 65 закладів догляду, розташувавши їх так, щоб мешканці могли спостерігати з внутрішніх спільних приміщень. Дослідники оцінювали когнітивні здібності, рухливість і добробут за відгуками мешканців, персоналу та членів сімей. Поліпшення стали помітними протягом кількох тижнів, а через місяць спостереження за птахами було сильнішим предиктором добробуту, ніж вік або необхідний рівень догляду.

«Результати були очевидно обнадійливими», — каже Кальс. Учасники, які спостерігали за птахами, здавалися більш психічно активними: вони краще стежили за розмовами та взаємодіяли з родичами, які приходили в гості, пам’ятали види, які бачили раніше, і демонстрували більшу пильність.

Працівники будинків догляду часто першими помічали зміни. «Вони могли не бачити усмішки мешканця тижнями, а потім раптом бачать цю усмішку», — каже Кальс.

За словами Кальс, деякі покращення концентрації та пам’яті можуть ставати помітними вже через три або чотири тижні.

Ці висновки заохотили медичних страховиків у Німеччині, деякі з яких допомагали фінансувати початкове дослідження, підтримати встановлення годівничок і облаштування місць для спостереження в більш ніж 400 будинках догляду по всій Баварії. Кальс каже, що цей підхід виявився ефективним і водночас зменшив деякі витрати.

У США схожий проєкт розпочався у чотирьох закладах догляду в Коннектикуті у 2013 році, а згодом поширився на установи в Техасі та Колорадо. Bird Tales — це терапевтична програма для людей із деменцією. Вона передбачає встановлення годівничок там, де живуть мешканці, а також пропонує м’які іграшкові птахи, які видають реалістичні звуки, даючи учасникам змогу дізнаватися про різні види. Учасники описували програму як розумово стимулюючу та як спосіб знову поєднатися зі спогадами зі свого минулого.

Подібні підходи також допомогли деяким людям, які пережили інсульт, зокрема людям з афазією, через яку може бути важко говорити й розуміти мовлення. Програма інтенсивної комплексної допомоги при афазії Університету Монтани розпочалася зі спостереження за совами у 2021 році, а нині включає керовані спостереження за птахами та навчання розпізнаванню голосів різноманітних птахів Монтани.

Чому спостереження за птахами може так позитивно впливати на настрій і мислення? Для Кальс справа не лише в самих птахах. Це заняття поєднує природу, увагу, емоції, сенс, соціальний контакт і легку активність в одному доступному досвіді. Воно створює невеликі можливості для цікавості, задоволення та очікування.

Така доступність може пояснювати, чому опитування у Великій Британії серед людей із деменцією та тих, хто за ними доглядає, показало, що спостереження за птахами й дикою природою було другою за популярністю активністю на відкритому повітрі після прогулянок у природному середовищі. Опитування також показало, що транспорт і доступність можуть бути серйозними перешкодами для людей із деменцією. Для тих, хто може бачити птахів із вікна кухні чи вітальні, ці бар’єри можуть бути значно нижчими.

Вінг описує спостереження за птахами як вихід для цікавості й вважає, що ця риса може бути ключовою для його цінності. «Можуть існувати реальні переваги від того, щоб привносити більше новизни в наше життя в середньому віці та в міру того, як ми старіємо», — каже він.

Цікавість може допомагати підтримувати когнітивні функції в пізніші роки, можливо, тому що активує в мозку такі хімічні речовини, як норадреналін і дофамін, які можуть підтримувати здорові мозкові процеси та зменшувати запалення.

Для Кальс вивчення птахів, які літають, співають і гніздяться навколо нас, також може нагадувати людям про їхнє місце у природному світі. «Люди є частиною природи, але ми часто втрачаємо це відчуття зв’язку ще на ранніх етапах життя. Спостереження за птахами пропонує простий спосіб збудувати його знову».

* Імена змінено для захисту приватності.

Подорож до гір потягом може зробити переліт до гірськолижного курорту надмірно стресовим варіантом. Поїздка, що на папері виглядає швидкою, часто перетворюється на випробування на весь день, щойно до неї додаються черги в аеропорту, переповнені салони та тривалі автомобільні трансфери.

Якщо рахувати від дверей до дверей, денна подорож потягом із Лондона може конкурувати з літаком за швидкістю, тоді як нічний рейс може залишити вам більше цінного часу на схилах. Оскільки альпійські льодовики продовжують втрачати сніговий покрив через потепління клімату, подорож потягом також є одним із найвагоміших способів для лижників скоротити викиди, пов’язані з їхньою відпусткою.

Одним із найпривабливіших нещодавніх доповнень є спеціальний Travelski Night Express, запущений минулої зими та розширений ще одним маршрутом на наступний сезон. У потязі є спальні місця в стилі кушеток, але його головна особливість — просторий бар, кафе та ресторан із ретро-атмосферою лаунжу, приглушеним освітленням і музикою. Він дарує чарівність класичних нічних залізничних подорожей, а також можливість отримати два додаткові лижні дні.

Travelski Night Express курсує двома маршрутами: щоп’ятниці вирушає з Парижа або з Амстердама та Брюсселя, а повертається щосуботи. Обидва рейси зупиняються в Мутьє, Ем-ла-Плані та Бур-Сен-Морісі — ключових станціях популярної долини Тарантез у Французьких Альпах. Лижники, що подорожують із Великої Британії, можуть дістатися через Париж або Брюссель потягом Eurostar.

Австрія також доступна нічним потягом. Мандрівники можуть сісти на Eurostar до Парижа або Брюсселя, а потім пересісти на Nightjet до Зальцбургерланду, тоді як до Інсбрука та Тіролю можна дістатися потягами Nightjet, що вирушають з Амстердама та Кельна.

До багатьох французьких курортів, а також до віддаленіших напрямків, можна дістатися протягом усього тижня: сісти на Eurostar до паризького вокзалу Gare du Nord, здійснити короткий переїзд містом на таксі або RER до Gare de Lyon, а потім продовжити шлях на південь швидкісним TGV.

Найпростішим денним варіантом є Eurostar Snow — спеціальний зимовий спортивний сервіс оператора. Лижі та сноуборди перевозяться без додаткової плати в межах стандартної норми багажу. Пасажири виїжджають із Лондона до Лілля, де можуть пересісти через платформу на потяг до Бур-Сен-Моріса.

Однак останній рейс у напрямку курортів у прийдешньому сезоні заплановано на 20 лютого, і це рішення розчарувало багатьох представників лижної індустрії. Eurostar заявляє, що має спрямовувати потяги туди, де попит є найвищим, додаючи, що березень історично не був найзавантаженішим періодом для Eurostar Snow.

Іен Мартін, засновник кампанії за сталий лижний туризм Ski Flight Free, вважає це рішення недалекоглядним. За його словами, якби Eurostar тісніше співпрацював із лижними компаніями та туроператорами для просування сервісу, він міг би заповнювати значно більше потягів.

Постачальники лижних відпусток так само прагнуть більшої залізничної місткості. Елісон Вілліс, керуюча директорка французького лижного спеціаліста Peak Retreats, каже, що клієнти чітко хочуть мати можливість подорожувати до Французьких Альп потягом. Хоча пересадка між вокзалами в Парижі цілком здійсненна, вона зазначає, що прямі рейси значно привабливіші для людей, які інакше обрали б літак. Березень залишається популярним місяцем для катання завдяки довшим світловим дням і часто чудовому снігу, тож продовження прямих залізничних рейсів вітали б упродовж усього сезону.

Inghams поділяє цю думку та розширив свої відпустки з включеною залізничною подорожжю, охопивши 75% французької програми, а також окремі напрямки у Швейцарії, Італії та Австрії. Керівниця напряму сталого розвитку компанії Кріссі Роу каже, що серед лижників є справжній і дедалі більший ентузіазм щодо поїздок до гір потягом.

Ось 12 гірськолижних курортів, до яких легко дістатися залізницею.

Санкт-Антон-ам-Арльберг, Австрія

Санкт-Антон, який часто називають батьківщиною альпійського лижного спорту, регулярно фігурує серед провідних лижних напрямків світу. Він славиться складним і захопливим рельєфом, особливо навколо величної Валлуги, хоча тут є й м’якші схили для менш досвідчених лижників. Село пропонує значно більше, ніж просто катання: плавання, боулінг, скелелазіння в приміщенні та чудові санні спуски. Його репутація місця з енергійним après-ski також цілком заслужена: на жвавих терасах гості танцюють під гурти та діджеїв, насолоджуючись келишком-другим шнапсу.

Потягом: 10 год 30 хв. Вирушайте з London St Pancras потягом Eurostar о 07.31 до Paris Gare du Nord; пересядьте до Paris Gare de Lyon на TGV о 12.22 до Цюриха; потім сідайте на Railjet о 16.40 до Санкт-Антона, прибуття о 19.01.

Де зупинитися Ski Solutions пропонує сім ночей у Hotel Post від £1,870 на особу з напівпансіоном, включно з залізничною подорожжю туди й назад.

Альпбах, Австрія

Зі своїми старомодними шале, наче з шоколадної коробки, Альпбах може бути наймальовничішим селом у цій добірці, і тут є чимало чудового рельєфу до пари. Хоча він розташований відносно низько, північні схили допомагають зберігати пухкий сніг, а дальній бік Відерсбергерхорна особливо винагороджує любителів позатрасового катання на лижах і сноуборді. Село доклало чимало зусиль, щоб зберегти традиційну тірольську атмосферу. До головних підйомників можна дістатися коротким шатл-рейсом, а відвідувачі можуть насолодитися стравами в гірських хатинах, прогулянками зі смолоскипами, катанням на кінних санях та альпійськими санками. Безкоштовна картка Alpbachtal Card дає доступ до низки місцевих визначних місць.

Потягом: 16 год 49 хв. Вирушайте з London St Pancras потягом Eurostar о 15.04 до Brussels-Midi; сідайте на ICE о 18.25 до Кельна; потім на нічний Nightjet о 21.45 до Єнбаха, прибуття о 08.53. Альпбах розташований приблизно за 20 хвилин автобусом або таксі.

Де зупинитися STC Ski пропонує чотиризірковий Hotel Alphof із двомісними номерами від £955 на особу за сім ночей із напівпансіоном.

Сент-Фуа-Тарантез, Франція

Сент-Фуа — найменший курорт у цій добірці, проте лижні автори широко цінують його як справжній прихований скарб. Він розташований лише за 25 хвилин від станції Бур-Сен-Моріс і зберіг спокійну, камерну атмосферу, оскільки більші сусідні курорти приваблюють значну частину туристичного потоку регіону. Катання тут чудове: пухкий сніг довго тримається на тихих північних схилах, а для новачків і сімей створено гарні умови. Навіть попри певний нещодавній розвиток село досі має сільський характер: тут подають традиційну їжу у фермерських будинках віком у кілька століть і місцеве рожеве вино на сонячних терасах. Соснові ліси кличуть на прогулянки на снігоступах, а парапланеризм пропонує більш пригодницький спосіб побачити долину Тарантез.

Потягом: 7 год 58 хв. Eurostar Snow вирушає з London St Pancras о 09.01 до Lille Europe; пересідайте на континентальний Eurostar Snow о 11.35 до Бур-Сен-Моріса, прибуття о 17.45. Далі до курорту 25 хвилин автобусом або таксі.

Де зупинитися Premiere Neige пропонує сім ночей самостійного проживання у трикімнатних апартаментах Panorama від €600 на особу, за умови проживання шістьох людей.

Ла-Розьєр, Франція

Із широкими краєвидами на долину Тарантез Ла-Розьєр поєднує привабливу зовнішність із практичним розташуванням. Розміщений на франко-італійському кордоні, він дає відвідувачам доступ як до сонячних південних схилів, так і до північного рельєфу сусіднього Ла-Тюїля. Два головні села курорту компактні, привітні та традиційно схожі на шале. Інвестиції допомогли зберегти курорт сучасним, зокрема завдяки швидкісному крісельному підйомнику Petit-Bois, що забезпечує безперебійну роботу всієї зони катання. Катання на санях тут є улюбленою розвагою, особливо на вечірній санній трасі від вершини підйомника Les Eucherts. Атмосфера загалом розслаблена, хоча Le Comptoir пропонує приємний après-ski та вечори з діджеями.

Потягом: 7 год 44 хв. Eurostar Snow вирушає з London St Pancras о 09.01 до Lille Europe; пересідайте на континентальний Eurostar Snow о 11.35 до Бур-Сен-Моріса, прибуття о 17.45. Ла-Розьєр розташований приблизно за 40 хвилин автобусом або таксі.

Де зупинитися Традиційний шале-готель L’Accroche-Cœur пропонує двомісні номери від €240 за ніч, включно зі сніданком.

Ле-Менюїр, Франція

Ле-Менюїр, що входить до знаменитих Трьох Долин, є одним із найвигідніших за ціною курортів Альп. Він відкриває доступ до 600 км трас без високих цін, які часто пов’язують із Мерібелем або Куршевелем. Не дивно, що він популярний серед сімей, особливо тих, хто цінує ранкові заняття лижного патруля для дітей у ESF Club Piou-Piou. Харчування також дружнє до сімей: щедрі савойські страви з місцевих продуктів подають у таких закладах, як Chez Pépé Nicolas. У березні курорт також проводить свій веселий сезонний слаломний захід Complètement à la Masse, відкритий для всіх вікових категорій.

Потягом: 13 год 5 хв. Вирушайте з London St Pancras потягом Eurostar о 17.31 до Paris Gare du Nord; пересядьте до Paris Gare de Lyon і сідайте на Travelski Night Express о 22.52 до Мутьє, прибуття о 07.36. Далі до Ле-Менюїра 45 хвилин автобусом або таксі.

Де зупинитися Travelski пропонує сім ночей у Hôtel Les Menuires Les Bruyères від £1,356 на особу, включно зі сніданком, залізничною поїздкою з Парижа, трансферами та семиденним скіпасом. Подорож Eurostar до Парижа потрібно організувати окремо.

Монженевр, Франція

Як найстаріший гірськолижний курорт Франції, Монженевр має довгу історію та невимушену привабливість. Колись він був особливо популярним серед відвідувачів із Парижа, перш ніж у 1990-х роках сюди у більшій кількості почали приїжджати британські лижники, приваблені доступними цінами та простим доступом до Італії. Приємно традиційний і повністю пішохідний «Монті» особливо добре підходить для сімей: тут є велика зона для початківців і помірні ціни на проживання. Лижники середнього рівня мають гарний вибір червоних і синіх трас, а сильніші можуть шукати пухкий сніг у чаші Гондранс і за перевалом Коль-де-л’Альпе. Масштабна модернізація системи підйомників покращила швидкість і зручність напередодні зимових Олімпійських ігор 2030 року.

Потягом: 8 год 20 хв. Вирушайте з London St Pancras потягом Eurostar о 08.01 до Paris Gare du Nord; пересядьте до Paris Gare de Lyon і сідайте на TGV о 12.46 до Улькса, прибуття о 17.21. Монженевр розташований приблизно за 35 хвилин автобусом або таксі.

Де зупинитися Peak Retreats пропонує сім ночей, включно зі сніданком, у люксі Hôtel Anova від £1,046 на особу, включно із залізничною подорожжю, за умови проживання чотирьох людей.

Пезе-Валландрі, Франція

Пезе-Валландрі лежить між Ле-Арком і Ла-Планем та сполучений з обома величезною зоною Paradiski. Його сонячні західні схили пропонують варіанти для кожного рівня: від висотної зони для початківців до мальовничих лісових трас для лижників середнього рівня в напрямку Chapelle Notre-Dame, а також дві серйозні чорні траси й доступ до всіх 425 км катання Paradiski. Курорт також тісно пов’язаний із біговими лижами, чому сприяє місцевий олімпійський чемпіон Ерік Перро. Серед об’єктів — новіший нордичний центр, тир і 43 км доглянутих трас, придатних для дітей від трьох років. Для зміни від лиж відвідувачі можуть спробувати електричні снігові велосипеди або скіджоринг, коли кінь тягне лижників по снігу.

Потягом: 7 год 47 хв. Eurostar Snow вирушає з London St Pancras о 09.01 до Lille Europe; пересідайте на континентальний Eurostar Snow о 11.35 до Ландрі, прибуття о 17.34. Трансфер займає приблизно 25–35 хвилин автобусом або таксі.

Де зупинитися Нещодавно відремонтований готель Émeraude, розташований прямо біля трас, пропонує двомісні номери від €130, включно зі сніданком.

Сен-Жерве-ле-Бен, Франція

Сен-Жерве приймає відвідувачів ще від Середньовіччя, значною мірою завдяки своїм природним термальним джерелам. Сьогодні його сучасні спа-об’єкти залишаються головною принадою для лижників, які шукають більш відновлювального гірського відпочинку. Маючи понад 455 км переважно тихого катання та одні з найкращих у Франції краєвидів на Монблан, це вражаючий універсальний напрямок. У 2022 році курорт відкрив Le Topo — високоякісний критий центр скелелазіння. Ресторани зберігають традиційний характер, подаючи савойські страви для спільного столу, фондю та регіональне крафтове пиво. Він також особливо зручний для залізничних мандрівників завдяки гондолі Valléen, яка з’єднує станцію із селом, і трамваю Монблан — одній із найвисокогірніших залізниць Європи.

Потягом: 8 год 45 хв. Вирушайте з London St Pancras потягом Eurostar о 09.31 до Paris Gare du Nord; пересядьте до Paris Gare de Lyon на TGV о 14.18 до Бельгарда; потім сідайте на TER о 17.15 до Сен-Жерве-ле-Бен, прибуття о 19.16. Гондола Valléen доставляє до центру села за п’ять хвилин.

Де зупинитися Сім ночей самостійного проживання у двокімнатних апартаментах Les Sources de Canopée у Сен-Жерве коштують від £645 на особу з Peak Retreats, включно із залізничною подорожжю, за умови проживання чотирьох людей.

Валь-Сені, Франція

Валь-Сені інвестував €25 млн у більш сталу інфраструктуру, і покращення стають дедалі помітнішими. Його крісельний підйомник Combe de l’Ours є другим «переробленим» підйомником, збудованим із повторно використаних сидінь, опор і тросів, щоб суттєво зменшити потребу в нових матеріалах. Ця зима приносить панорамну стежку серед верхівок дерев та енергоефективну гондолу, що покращують доступ до 125 км якісних північних трас. Курорт складається з кількох обжитих сіл, де є широкий вибір магазинів, ресторанів, барів і навіть боулінг. Особливо популярні прогулянки на снігоступах поза трасами у дивовижному національному парку Вануаз, а місцеві гіди пропонують нічні походи на снігоступах до гірських притулків, включно зі сніданком із видом на схід сонця.

Потягом: 7 год 47 хв. Вирушайте з London St Pancras потягом Eurostar о 08.01 до Paris Gare du Nord; пересідайте до Paris Gare de Lyon і сідайте на TGV о 12.46 до Модана, прибуття о 16.48. Далі до Валь-Сені приблизно 30 хвилин автобусом або таксі.

Де зупинитися Erna Low пропонує сім ночей самостійного проживання в однокімнатних апартаментах Les Balcons de Val Cenis Village від £132 на особу, за умови проживання чотирьох людей. Проїзд не включено.

Віллар-сюр-Оллон, Швейцарія

Віллар — один із тихіших і порівняно доступніших курортів франкомовної Швейцарії, добре придатний для активної, але розслабленої гірської відпустки. Його 130 км трас простягаються через сусідні Ле-Дьяблере та Грійон, пропонуючи рельєф для будь-якого віку й рівня, а також траси для бігових лиж, маршрути для скі-туру та санні спуски. Особливою родзинкою є 1500-метровий позатрасовий спуск від льодовика Ле-Дьяблере до села. Після катання відвідувачі можуть замовити масаж у Les Bains de Villars або зануритися в термальні води Лаве, а потім провести вечір за музикою та солодовим віскі в Les Mazots du Clos.

Потягом: 8 год 49 хв. Вирушайте з London St Pancras потягом Eurostar о 09.31 до Paris Gare du Nord; пересядьте до Paris Gare de Lyon і сідайте на TGV о 14.18 до Женеви; потім сідайте на InterRegio о 18.05 до Егля, прибуття о 19.20. Віллар розташований приблизно за 20 хвилин автобусом або таксі.

Де зупинитися Alpe Fleurie Hotel & Residence пропонує двомісні номери від £193, включно зі сніданком.

Грандваліра, Андорра

Безмитний статус Андорри робить Грандваліру привабливою для відвідувачів, які цікавляться шопінгом, а також якісним проживанням за відносно невисокими цінами. Розташована у трьох високогірних селах, вона є безперечно найбільшою зоною катання в Піренеях, пропонуючи 215 км трас, що особливо добре підходять лижникам середнього рівня. Пас-де-ла-Каса відомий енергійним après-ski, тоді як Сольдеу є домом для колекції стильних чотири- та п’ятизіркових готелів. Найсильнішою стороною Грандваліри може бути її виразна каталонська кухня, яка відрізняється від класичних альпійських меню стравами зі смаженого м’яса та густими овочевими рагу.

Потягом: 15 год 12 хв. Вирушайте з London St Pancras потягом Eurostar о 17.31 до Paris Gare du Nord; пересядьте до Paris Gare d’Austerlitz і сідайте на Intercités de Nuit о 22.14 до Andorre-L’Hospitalet, прибуття о 09.43. Далі до курорту 35–55 хвилин автобусом або таксі.

Де зупинитися Alpine Answers пропонує сім ночей у двомісному номері з балконом у чотиризірковому Sport Hotel Village від £1,030 на особу, включно зі сніданком.

Сестрієре, Італія

Перший у Європі спеціально збудований гірськолижний курорт залишається життєрадісним і доступним варіантом, особливо придатним для сімей та молодших лижників із обмеженим бюджетом. Сестрієре має одні з найкращих трас у зоні Via Lattea, до якої також входять французький Монженевр і сусідній Соуз-д’Улькс. Рельєф варіюється від просторих схилів для початківців до крутої олімпійської траси гігантського слалому на Коль-де-Сізес. Інфраструктура добре організована, а варіантів поза лижами багато, зокрема центр дозвілля з басейном, відкритий ковзанярський майданчик і катання на собачих упряжках. Après-ski тут жвавіший, ніж можна було б очікувати від сімейного курорту: є кілька популярних пабів у центрі та традиційний нічний клуб Tabata.

Потягом: 8 год 20 хв. Вирушайте з London St Pancras потягом Eurostar о 08.01 до Paris Gare du Nord; пересядьте до Paris Gare de Lyon і сідайте на TGV о 12.46 до Улькса, прибуття о 17.21. Сестрієре розташований приблизно за 35 хвилин автобусом або таксі.

Де зупинитися Inghams пропонує сім ночей у Grand Hotel Sestriere від £1,134 на особу, включно із залізничною подорожжю та трансферами.

Ціни на проживання наведені для сезону 2026/27 і були актуальними на момент публікації.

Російський актор Єфим Старцев, відомий за появами в телесеріалах «Ментовські війни» та «Наш спецназ», був убитий під час участі у війні Росії проти України. Йому було 50 років. Інформація про його загибель з’явилася лише нещодавно, хоча, за наявними даними, його вбили 30 вересня.

Російські медіа з посиланням на близьких актора повідомили, що Старцева поховали в Санкт-Петербурзі поруч із членами його родини.

Досі незрозуміло, як Єфим Старцев опинився серед учасників війни проти України та за яких обставин він приєднався до російських окупаційних військ.

Останні проєкти, зазначені у фільмографії Старцева, датуються 2022 роком. Серед них був серіал «Чудова п’ятірка 5», у якому він зіграв директора спортзалу Михайла Канавіна.

Єфим Старцев: чим був відомий актор

Єфим Старцев народився 21 травня 1976 року. Він почав зніматися на екрані не пізніше 2015 року та переважно працював у російських детективних, кримінальних і бойовикових телесеріалах. Однією з його більш упізнаваних ролей був охоронець Панайотова в популярному російському серіалі «Ментовські війни».

Ще однією роботою за участю актора був серіал «Наш спецназ», у якому він зіграв злочинця. Старцев також з’являвся в серіалах «Ленінград 46», «Морські дияволи: Торнадо 2», «Невський: Тінь архітектора», «Шеф: Чоловіча робота», «Чудова п’ятірка 5» і «Захисники Вітчизни 3».