Щонайменше шість людей загинули, а ще кілька отримали поранення після того, як озброєний чоловік відкрив вогонь у Києві в суботу, повідомила українська влада.

Стрілянина сталася в південному Голосіївському районі столиці. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив, що підозрюваний, місцевий житель, почав стріляти по людях на вулиці, після чого зайшов до найближчого супермаркету, де взяв кількох осіб у заручники.

Клименко підтвердив, що нападника було застрелено всередині супермаркету після перестрілки з поліцейськими. Його мотиви поки що не встановлені.

Точна кількість постраждалих ще не повністю підтверджена, однак президент Володимир Зеленський повідомив, що відомо про 14 поранених, серед яких — 12-річний хлопчик.

За словами Зеленського, четверо жертв були вбиті на вулиці, тоді як жінка приблизно 30 років згодом померла в лікарні. Один із заручників також був убитий нападником.

Перемовники поліції спілкувалися зі стрільцем близько 40 хвилин, поки він перебував усередині супермаркету, зазначив Клименко. Він охарактеризував поведінку підозрюваного як нестабільну та непередбачувану.

«Ми намагалися переконати його, знаючи, що всередині перебуває щонайменше одна поранена людина», — пояснив Клименко, додавши, що стрілець не висував жодних конкретних вимог.

«Ми запропонували передати турнікети та медичні засоби, щоб зупинити кровотечу. Він не дав жодної відповіді, і після того, як убив одного із заручників, було ухвалено рішення нейтралізувати його».

Посадовці повідомили, що з магазину згодом було врятовано чотирьох заручників.

Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив, що підозрюваним є 58-річний чоловік, уродженець Москви. За його словами, під час нападу зловмисник використовував автоматичну вогнепальну зброю.

Влада підтвердила, що зброя була зареєстрована законно. Розпочато розслідування для перевірки того, як було видано дозвіл, а також для з’ясування всіх обставин стрілянини.

Зеленський додав, що стрілець багато років проживав у східному Донецькому регіоні, значна частина якого перебуває під російською окупацією та зазнавала сепаратистського конфлікту до повномасштабного вторгнення Росії.

Президент також заявив, що підозрюваний підпалив свою квартиру перед тим, як вийти з дому та здійснити напад.

Хоча Київ часто зазнає атак на тлі триваючої війни з Росією, інциденти з масовою стріляниною такого характеру є рідкісними для міста.

Оскільки на Близькому Сході нині діють не одне, а два перемир’я, чи може регіон опинитися на порозі двох значних дипломатичних проривів?

Паузи в бойових діях — одна за участю Ірану, інша в Лівані — обидві описуються як крихкі, що часто буває у випадку таких домовленостей. Проте зі згасанням звуків бою відкрилося вікно можливостей, яке несе як надію, так і ризики.

На перший погляд, оголошення в четвер увечері про 10-денне припинення бойових дій між Ізраїлем та підтримуваним Іраном угрупованням «Хезболла» виглядає вигідним для Тегерана.

Керівництво Ірану наполягало, що прогрес у переговорах зі Сполученими Штатами буде неможливим без припинення вогню в Лівані.

Тепер, коли паузу забезпечено, Іран у відповідь оголосив, що Ормузька протока є «повністю відкритою».

Втім, тривалий раунд переговорів минулими вихідними в Ісламабаді продемонстрував, що дипломатичний рух можливий навіть попри зіткнення в Лівані, оскільки Ізраїль утримувався від додаткових ударів по Бейруту. Незважаючи на це, і Іран, і Пакистан наполягали, що Ліван має бути частиною будь-якої ширшої домовленості.

Тепер цю умову виконано — на розчарування багатьох ізраїльтян, які проживають поблизу північного кордону. Дехто вважає, що прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу піддався тиску з Вашингтона замість того, щоб гарантувати, що «Хезболла» більше не зможе запускати ракети по Ізраїлю.

Для критиків усередині Ізраїлю перемир’я виглядає як надання Ірану важелів впливу, що дозволяє йому формувати події на свою користь.

Шіріт Авітан Коен із правоконсервативної щоденної газети Israel Hayom заявила, що перемир’я фактично легітимізує зв’язок між Іраном і ліванською ареною — саме той сценарій, якого Ізраїль намагався уникнути.

Вона додала, що «Хезболла» тепер отримала підтвердження того, що її покровитель, а отже й вплив Лівану, залишається активно залученим до формування регіонального розвитку подій.

Насправді кожна зі сторін, залучених до цих взаємопов’язаних конфліктів, отримує щось від цієї домовленості.

Для президента США Дональда Трампа та керівництва Ірану це можливість заявити про заслугу у зниженні напруженості.

Нетаньягу може вказати на збереження присутності ізраїльських військ на півдні Лівану, тоді як уряд Лівану після тривалих зусиль вступив у прямі обговорення з Ізраїлем.

«Хезболла», зобов’язуючись дотримуватися перемир’я та заявляючи, що залишається готовою діяти за потреби, наполягає, що не зазнала поразки й відкидає негайне роззброєння.

Старший представник «Хезболли» Вафик Сафа заявив, що питання відмови від зброї може розглядатися лише після всеосяжного припинення вогню, повного виведення ізраїльських військ, повернення затриманих, переселення переміщених осіб і відбудови.

Ліна Хатіб із Chatham House вважає, що хоча перемир’я дозволяє Ізраїлю та Лівану продовжувати переговори віч-на-віч, перешкоди на шляху до формальної мирної угоди є значними.

Вона зазначає, що невирішеними залишаються питання визначення кордону, врегулювання проблеми озброєння «Хезболли» та забезпечення виведення ізраїльських військ із ліванської території.

Технічно Ізраїль і Ліван перебувають у стані війни з 1948 року і ніколи не встановлювали дипломатичних відносин.

Однак Хатіб стверджує, що нещодавні прямі обговорення у Вашингтоні між ізраїльськими та ліванськими дипломатами свідчать про зрушення, яке може поступово послабити вплив Ірану на Ліван.

За її словами, регіональний баланс сил, схоже, зміщується не на користь Тегерана, обмежуючи його здатність використовувати Ліван як стратегічний козир у переговорах.

Втім, багато що залежить від паралельного дипломатичного треку між Сполученими Штатами та Іраном.

Очікується, що будь-які майбутні переговори стосуватимуться того, що Вашингтон і Ізраїль називають дестабілізаційною діяльністю Ірану на Близькому Сході.

Для Ізраїлю особливо важливим є обмеження підтримки Іраном «Хезболли», ХАМАСу та хуситів у Ємені, оскільки ці союзи сформували те, що Тегеран називає своєю «Віссю опору».

Іран навряд чи відмовиться від того, що він вважає ключовим інструментом регіонального впливу, без суттєвих поступок.

І це лише один із кількох складних питань на порядку денному.

Питання, пов’язані з ядерними амбіціями Ірану та майбутнім статусом Ормузької протоки, вимагатимуть інтенсивних переговорів.

Президент Трамп висловив упевненість, заявивши, що угода з Іраном близька, та описав розвиток подій в оптимістичних тонах. Він стверджував, що Іран погодився передати приблизно 440 кілограмів високозбагаченого урану, який, за повідомленнями, зберігався на об’єкті в Ісфагані, пошкодженому під час попередніх ударів.

Речник міністерства закордонних справ Ірану Есмаїл Багаї відкинув це твердження на державному телебаченні, наполягаючи, що передача збагаченого урану Сполученим Штатам не розглядається і є питанням національного суверенітету.

Будь-яка ядерна угода вимагатиме твердих гарантій того, що Іран ніколи не прагнутиме створити ядерну зброю, а також чітких умов щодо тривалості призупинення збагачення урану.

Ще одним критично важливим питанням є використання Іраном Ормузької протоки як важеля впливу — стратегічного кроку, до якого він лише нещодавно вдався.

Тегеран закликав до нових морських протоколів, що регулюють прохід через вузьку протоку, запропонувавши правову рамку, яка визнавала б, як він вважає, його суверенні повноваження разом з Оманом щодо руху суден, що входять і виходять із затоки.

Наразі міністр закордонних справ Аббас Арагчі заявив, що протока залишатиметься повністю відкритою протягом дії перемир’я, тобто наступного тижня.

Він додав, що судна повинні дотримуватися узгодженого маршруту, визначеного Організацією портів і мореплавства Ірану.

Ймовірно, йдеться про нещодавно окреслені шляхи, що проходять ближче до узбережжя Ірану, на північ від усталених судноплавних маршрутів, які використовувалися до конфлікту.

Залишається незрозумілим, як швидко ці зміни дозволять розвантажити чергу суден, що очікують у затоці.

Трамп заявив, що протока повністю функціонує і готова до звичайного судноплавства, і фінансові ринки відреагували позитивно. Проте капітани суден можуть залишатися обережними, особливо з огляду на те, що санкції США, які зачіпають іранські порти, усе ще діють.

Попри обнадійливі сигнали, перед переговірниками стоїть надзвичайно складний порядок денний.

Спільний всеосяжний план дій 2015 року, який стосувався виключно ядерної програми Ірану, вимагав майже 20 місяців переговорів. Угода розпалася після того, як Сполучені Штати вийшли з неї у 2018 році.

Трамп часто наголошує на швидкому укладанні угод, але зазнавав критики щодо тривалого впливу попередніх дипломатичних зусиль.

Його гучні саміти з північнокорейським лідером Кім Чен Ином у 2018 та 2019 роках привернули увагу заголовків, але принесли обмежені відчутні результати, оскільки ядерна діяльність Північної Кореї триває.

Проте після кількох тижнів турбулентності новий дипломатичний процес розпочато, і він набрав обертів після перемир’я в Лівані.

Чи буде цього прогресу достатньо, щоб запобігти новому сповзанню до війни, залишається невідомим — і навіть найупевненіші лідери не можуть передбачити результат.

САН-ДІЄГО (AP) — Стійкий запах тухлих яєць нависає над домом Стіва Еггера в Південній Каліфорнії, особливо після заходу сонця, коли сусідня річка Тіхуана вирує від стічних вод, що течуть на північ із Мексики, перш ніж досягти Тихого океану.

Еггеру 72 роки, і він каже, що вони з дружиною часто страждають від головного болю та нерідко прокидаються із закладеним носом, відкашлюючи слиз. Їхній будинок обладнаний системою очищення повітря лікарняного рівня, яка повністю циркулює повітря в приміщенні кожні 15 хвилин.

Навіть із цими запобіжними заходами «більшість ночей ми дихаємо жахливим смородом», — сказав він. «Це нестерпно».

Із 2018 року понад 100 мільярдів галонів (378 мільярдів літрів) неочищених стічних вод, змішаних із промисловими хімікатами та сміттям, пройшли через річку Тіхуана, за даними Міжнародної комісії з питань кордонів і водних ресурсів. Річка перетинає землю, де три покоління родини Еггера колись керували молочною фермою. Минулого року Сполучені Штати та Мексика досягли угоди щодо подолання хронічного забруднення шляхом модернізації очисних споруд для обробки стічних вод з урахуванням зростання населення Тіхуани та відходів фабрик, значна частина яких належить американським компаніям.

Стів Еггер стоїть поблизу того, що науковці називають «гарячою точкою Сатурн» — ділянки річки Тіхуана, де забруднена вода виривається з труб і утворює пінисті калюжі біля його дому в п’ятницю, 6 березня 2026 року, у Сан-Дієго. (AP Photo/Gregory Bull)

Тим часом десятки тисяч мешканців і далі зазнають впливу забруднення. Під час візиту до Сан-Дієго в лютому адміністратор Агентства з охорони довкілля Лі Зелдін заявив, що розв’язання цієї однієї з найтриваліших екологічних криз у країні може зайняти близько двох років. Основний тягар ліг переважно на малозабезпечену латиноамериканську громаду.

Неочищені стоки — це більше, ніж просто огидна незручність. Вони виділяють сірководень — токсичний газ, який може пошкоджувати нюхові нерви та провокувати напади астми. За даними Центрів із контролю та профілактики захворювань, вплив може спричиняти головний біль, нудоту, сплутаність свідомості, тремор, кашель, задишку, подразнення очей і шкіри, а в крайніх випадках — смерть. Науковці досі вивчають довгострокові наслідки повторного впливу.

Загальнонаціонального федерального стандарту безпеки повітря щодо сірководню не існує, окрім суворих норм для робочих місць підвищеного ризику, таких як очисні споруди та гноєсховища. Кілька штатів ухвалили обмеження десятиліття тому, але ці порогові значення застаріли. У Каліфорнії запропонований законопроєкт має оновити 56-річний стандарт штату відповідно до сучасних наукових знань про вплив газу на здоров’я. Законодавці Техасу також розглядають можливість перегляду норм.

«Коли стандарт уперше створювали, він був зосереджений переважно на запаху — на дискомфорті», — сказав сенатор-демократ від Каліфорнії Стів Паділья, округ якого включає долину річки Тіхуана. «Тоді ми не повністю розуміли наслідки для здоров’я. Тепер розуміємо».

Навіть якщо закон буде ухвалено, посадовці кажуть, що оновлений стандарт, імовірно, не буде остаточно затверджений раніше 2030 року.

Токсичний газ із річкових стоків наповнює повітря

Знак попереджає про воду, забруднену стічними водами та хімікатами, уздовж пляжу у вівторок, 10 березня 2026 року, у Коронодо, Каліфорнія. (AP Photo/Gregory Bull)

На паркані Еггера висить табличка «Зупиніть сморід» — частина кампанії організації Citizens for Coastal Conservancy, яка закликає владу припинити транскордонне забруднення.

Річка завдовжки 120 миль (195 кілометрів) протікає через місто Тіхуана, перетинає кордон із Каліфорнією та впадає в Тихий океан. Пляжі сусіднього округу Сан-Дієго тривалий час залишаються закритими, а військовослужбовці підрозділу Navy SEAL, які тренуються в морі, повідомляли про захворювання.

Лише з січня приблизно 10 мільярдів галонів (38 мільярдів літрів) переважно неочищених стічних вод і промислових відходів перетнули кордон до Сполучених Штатів через річку, згідно з даними комісії. Для порівняння, прорив труби в січні призвів до виливу 244 мільйонів галонів (924 мільйонів літрів) стічних вод у річку Потомак, що вплинуло на заможні громади та спричинило швидку реакцію федеральної влади.

Трент Фрай і Лейла Ель Масрі беруть зразок води з річки Тіхуана в межах дослідницької групи Каліфорнійського університету в Сан-Дієго, середа, 11 березня 2026 року, Сан-Дієго. (AP Photo/Gregory Bull)

Джастін Гамлін і Медді Тібаян ідуть уздовж пірса Імперіал-Біч після збору зразків морської води для досліджень, середа, 11 березня 2026 року, Імперіал-Біч, Каліфорнія. (AP Photo/Gregory Bull)

Опитування 2024 року, проведене округом Сан-Дієго та CDC серед приблизно 40 000 домогосподарств поблизу річки, показало, що 71% респондентів повідомили про запах стічних вод у своїх будинках, а 69% зазначили, що принаймні один член родини захворів після впливу.

«Навіть за нижчих концентрацій ви відчуваєте це в пазухах носа. Запах затримується й стає постійним подразником», — сказав Раян Сінклер, доцент кафедри екологічної мікробіології Школи громадського здоров’я Університету Лома-Лінда.

EPA повідомляє, що співпрацює з місцевими та штатними органами влади для зменшення впливу запахів.

Цього року округ Сан-Дієго розповсюдив понад 10 000 очищувачів повітря серед постраждалих домогосподарств. Проте забруднення зберігається, а пінисті шлейфи річки тепер видно навіть із космосу.

Рівні сірководню приголомшують дослідників

Серфінгісти спостерігають, як дослідники збирають зразки морської води з пірса Імперіал-Біч, середа, 11 березня 2026 року, Імперіал-Біч, Каліфорнія. (AP Photo/Gregory Bull)

У вересні 2024 року Кімберлі Пратер, професорка хімії Каліфорнійського університету в Сан-Дієго, разом зі своєю командою встановила монітори якості повітря в районі Еггера.

Результати їх шокували. Показники сірководню були у 4 500 разів вищими за типовий міський фоновий рівень і у 150 разів перевищували стандарт якості повітря Каліфорнії, коли нічні потоки річки досягали піку.

Мешканці, такі як Еггер, кажуть, що ці дані підтвердили те, що вони давно відчували.

«Людям фактично казали, що це лише проблема запаху — неприємно, але безпечно», — сказала Пратер. «Це була не вся картина».

Її команда також виявила тисячі інших хімічних речовин у повітрі з річки, багато з яких не мають запаху і потенційно можуть бути ще небезпечнішими.

Лікарі радять людям переїжджати

Трент Фрай бере зразок морської води в Імперіал-Біч, Каліфорнія, середа, 11 березня 2026 року. (AP Photo/Gregory Bull)

Еггер сказав, що лікарі радили йому розглянути можливість переїзду, хоча жоден із них не надав офіційного діагнозу, який би безпосередньо пов’язував його симптоми з впливом сірководню.

Однак поїхати означало б покинути глибоке родинне коріння. Його дружина виросла в Тіхуані. Його брат і родина покійного брата живуть по сусідству на території колишньої молочної ферми Еггерів, де досі стоять старий корівник і іржаве обладнання.

«Я провів тут усе своє життя — з батьками, з дідусями й бабусями», — сказав Еггер. «Це мій дім».

У дитинстві він плавав у річці, коли вона текла лише під час сезонів дощів. Сьогодні вона тече цілий рік, наповнена переважно стічними водами та промисловими стоками. Він вважає, що річку слід повернути до її історичного русла ближче до кордону й далі від житлових кварталів і шкіл, щоб запобігти утворенню застійних калюж, які створюють концентровані осередки сірководню.

Менш ніж за пів милі від його будинку запах посилюється там, де річка виривається з підземних труб поблизу бульвару Сатурн.

Науковці назвали цю територію «гарячою точкою Сатурн». Запах проникає в автомобілі, що проїжджають повз, навіть із зачиненими вікнами, і може затримуватися всередині на кілька днів.

Коли зростає рівень річки, зростає й кількість пацієнтів

Оскар Ромо йде серед сміття, затриманого бар’єром для відходів, встановленим у річці Тіхуана поблизу кордону США та Мексики, середа, 8 квітня 2026 року, Сан-Дієго. (AP Photo/Gregory Bull)

Доктор Метью Діксон і його дружина, докторка Кімберлі Діксон, керують клінікою приблизно за милю від гарячої точки. Багато пацієнтів скаржаться на мігрені, нудоту, свистяче дихання, подразнення очей і «туман» у голові. Люди з астмою кажуть, що частіше користуються інгаляторами, коли запах посилюється.

«Пацієнти кажуть нам, що почуваються краще в ті дні, коли запах не такий сильний», — сказала Кімберлі Діксон.

У серпні 2023 року тропічний шторм спричинив вихід річки з берегів на прилеглі вулиці. За кілька днів кількість пацієнтів у клініці зросла втричі.

Електронні медичні записи згодом підтвердили їхні спостереження. Коли рівень води в річці підвищувався, кількість звернень із респіраторними проблемами зростала на 130%, зазначили вони.

«Кожного дня, поки ця проблема триває, — сказав Метью Діксон, — усе більше людей хворіє».

Чоловік іде вздовж акведука, яким річка Тіхуана перетинає кордон із Мексики до Сполучених Штатів, середа, 8 квітня 2026 року. (AP Photo/Gregory Bull)

___

Цю історію оновлено, щоб уточнити, що річка Тіхуана протікає через місто Тіхуана; вона не бере там початок.

Супертайфун «Сінлаку» просувається до віддалених Маріанських островів у північній частині Тихого океану, де потужна система, як очікується, принесе руйнівні вітри та зливові дощі.

«Сінлаку» сформувався 9 квітня і став найінтенсивнішим штормом, зафіксованим у 2026 році на цей час. У понеділок він спричинив стійкі вітри швидкістю до 278 км/год (173 миль/год), повідомляє The Associated Press.

Розташування та сила шторму

Станом на полудень вівторка за місцевим часом (02:00 GMT) центр шторму знаходився приблизно за 68 морських миль (126 км) на південний схід від Сайпана на Північних Маріанських островах. Об’єднаний центр попередження про тайфуни США повідомив, що «Сінлаку» рухається повільно — приблизно зі швидкістю 14 км/год (9 миль/год).

Хоча тайфун демонструє ознаки незначного послаблення і може пройти поблизу Північних Маріанських островів як система 4-ї або навіть 5-ї категорії, посадовці застерігають, що він залишається надзвичайно небезпечним. Управління цивільної оборони Гуаму попередило про масштабні опади, можливі повені та руйнівні вітри, здатні спричинити значні перебої з електропостачанням.

Поточні прогнози свідчать, що Гуам, ймовірно, уникне прямого удару. Проте очікується, що острів усе ж зазнає впливу стійких вітрів швидкістю від 64 до 80 км/год (40–50 миль/год), з поривами до 105 км/год (65 миль/год).

«Гуам залишається під попередженням про тропічний шторм і під наглядом щодо тайфуну. Хоча загроза вітрів тайфунної сили значно зменшилася, ситуація з погодою залишається серйозною», — заявили в Управлінні цивільної оборони, додавши, що штормові умови, ймовірно, збережуться до середи.

Влада також порадила приблизно 170 000 мешканцям Гуаму уникати прибережних вод, оскільки небезпечні морські умови, за прогнозами, триватимуть до четверга.

Перш ніж змінити курс у бік Гуаму та Північних Маріанських островів, «Сінлаку» завдав значної шкоди віддаленим островам і атолам штату Чуук у Федеративних Штатах Мікронезії. Метеорологи на Гуамі повідомили, що ці райони зазнали серйозного впливу під час проходження шторму.

В інших частинах Тихоокеанського регіону Австралія пообіцяла виділити 1,75 мільйона доларів допомоги Папуа — Новій Гвінеї та Соломоновим Островам після руйнувань, спричинених тропічним циклоном «Майла» на початку цього тижня.

Циклон «Майла» пройшов регіоном на вихідних як шторм 5-ї категорії, спричинивши повені та зсуви, внаслідок яких загинули щонайменше 11 людей. Влада продовжує оцінювати повний масштаб руйнувань.

Прем’єр-міністр Папуа — Нової Гвінеї Джеймс Марапе заявив, що оцінка збитків триває і що екстрені служби працюють над тим, щоб дістатися до постраждалих громад.

«Інформація продовжує надходити з різних районів, але ми налаштовані дістатися до кожного острова і кожної громади, які постраждали від цього лиха», — сказав він.

Супертайфун — це позначення, яке використовується для найпотужніших тропічних циклонів, що формуються в північно-західній частині Тихого океану — регіоні, відомому формуванням одних із найсильніших штормів на планеті.

ПРИМІТКА РЕДАКТОРА: Call to Earth — це редакційна ініціатива CNN, спрямована на висвітлення екологічних викликів, що стоять перед планетою, та рішень для їх подолання. Ініціатива Perpetual Planet компанії Rolex співпрацює з CNN, щоб підвищувати обізнаність і заохочувати до реальних дій у відповідь на ключові виклики сталого розвитку.

Фотопастки зафіксували зображення ягуара глибоко в гірському масиві Сьєрра-дель-Мерендон у Гондурасі — це перше підтверджене спостереження цього виду в цьому районі за останні десять років.

На фотографіях, ексклюзивно наданих CNN, самотнього самця — якого назвали «хмарним ягуаром» — було зафіксовано 6 лютого на висоті приблизно 2 200 метрів над рівнем моря у високогірному лісі. Це відкриття дає нову надію країні, яка прагне зупинити екологічний занепад.

За даними Міжнародного союзу охорони природи (МСОП), по всій Америці ягуари зникли з 49% свого історичного ареалу. Хоча найбільша популяція збереглася в Амазонії, всі інші групи вважаються такими, що перебувають під загрозою зникнення або на межі зникнення.

У Гондурасі ягуари перебувають під правовим захистом, проте значні загрози залишаються.

«Вирубка лісів і браконьєрство є основними небезпеками, і ми активно працюємо над подоланням обох проблем», — сказав Франклін Кастаньєда, директор гондураського представництва природоохоронної організації Panthera, що займається збереженням диких котів і отримала ці зображення.

Дані Global Forest Watch свідчать, що в період з 2001 по 2024 рік Гондурас втратив 1,5 мільйона гектарів (3,7 мільйона акрів) лісового покриву — близько 19% своїх лісів. Основною причиною втрат стало розширення постійного сільського господарства, включно з плантаціями та випасом худоби.

Уряд пообіцяв зупинити вирубку лісів до кінця десятиліття та відновити 1,3 мільйона гектарів (3,2 мільйона акрів) лісу. В межах Плану нульової вирубки лісів до 2029 року було оголошено екологічний надзвичайний стан для захисту лісів і дикої природи. Для стримування незаконного землеробства та лісозаготівлі розгорнуто військовий патруль чисельністю 8 000 осіб.

Водночас браконьєрство тварин, від яких залежать ягуари — зокрема мазам, пекарі та ігуан, — ймовірно, зменшує доступність здобичі для великих котів.

Проте в горах Мерендон з’являються обнадійливі ознаки відновлення.

Лісисті високогір’я, разом з іншими хмарними лісами Гондурасу, перебувають під охороною з 1987 року, коли законодавці визнали їхню важливість як ключових джерел води для прилеглих громад.

«Тоді вони думали про водну безпеку, — сказав Кастаньєда. — Сьогодні ми розуміємо, що вони також зберігали життєво важливе середовище існування ягуара».

Незаконна діяльність і втрата біорізноманіття повністю не зникли. Останніми роками Panthera разом із партнерами розширила моніторинг, включно з патрулюванням рейнджерів, встановленням фотопасток і прихованих акустичних пристроїв. Також ведеться робота з відновлення ключових видів здобичі. За даними Panthera, рівень браконьєрства знизився, а покращення стану лісів зробило територію більш придатною для великих котів.

«Схоже, ми спостерігаємо ширше відновлення популяцій великих котів», — додав Кастаньєда.

Після 17 років досліджень пуми вперше були зафіксовані в цьому гірському масиві у 2021 році, і відтоді з’явилися нові спостереження. Також були зареєстровані оцелоти, ягуарунді та маргаї, що означає, що всі п’ять видів диких котів, які мешкають у Гондурасі, тепер присутні в цьому районі.

Більшість ягуарів зазвичай мешкають на висоті нижче 1 000 метрів (3 281 фут), тому високогірні «хмарні ягуари» є надзвичайно рідкісними. Лише кілька подібних випадків було зафіксовано в інших частинах Центральної Америки. Поки що незрозуміло, чи це нова поведінка, чи просто наслідок попередньої нестачі моніторингу у віддалених високогірних районах, пояснила докторка Еллісон Девлін, директорка програми Panthera зі збереження ягуарів.

У Гондурасі задокументовано лише три випадки фіксації ягуарів на великій висоті, останній з яких стався у 2016 році. Те попереднє спостереження спонукало Panthera та її партнерів створити охоронюваний міграційний коридор для дикої природи в горах Мерендон, що з’єднує Гондурас і Гватемалу.

Кастаньєда назвав останнє спостереження «неймовірним», зазначивши, що саме цю гору моніторять уже 15 років — і безперервно протягом останнього десятиліття.

Ягуари — надзвичайно мобільні тварини. У Гондурасі зафіксовано, що вони можуть долати 10 кілометрів (6,2 милі) за одну ніч. В інших регіонах окремі особини проходили відстані до 400 кілометрів (249 миль), сказав Кастаньєда.

Гірський масив Мерендон не має постійної популяції ягуарів. Кастаньєда вважає, що молодий самець, ймовірно, пересувався вздовж міграційного коридору між східним Гондурасом і Гватемалою, можливо, у пошуках самиці.

Поблизу існують вихідні популяції в регіоні Ісабаль у Гватемалі та в національних парках Піко-Боніто і Жаннетт Кавас у Гондурасі. Вважається, що ці гондураські популяції є відносно невеликими — від 10 до 18 ягуарів у Жаннетт Кавас і від 20 до 50 у Піко-Боніто. Зв’язок між цими групами є критично важливим для збереження генетичного різноманіття.

Девлін зазначила, що це спостереження підкреслює важливість захисту середовища існування на всіх висотах, навіть у районах, які традиційно не вважалися ключовими для пересування великих котів. «Види з великим ареалом і високою здатністю до адаптації, такі як ягуари та пуми, потребують безперервних ландшафтів для виживання», — сказала вона.

Коридор Мерендон є частиною ширшої Ініціативи Ягуарового коридору, започаткованої у 2018 році в межах Дорожньої карти зі збереження ягуара до 2030 року для Америки. Ця масштабна мережа простягається від Мексики до Аргентини та охоплює 30 природоохоронних ландшафтів. Panthera активно реалізує проєкти в 11 із 18 країн, де ягуари все ще збереглися.

Відкриття в Гондурасі відбулося на тлі інших позитивних новин для виду. Недавнє загальнонаціональне дослідження в Мексиці виявило 10-відсоткове зростання дикої популяції ягуарів — з 4 800 у 2018 році до 5 326.

Крім того, на Конференції сторін Конвенції ООН про мігруючі види (CMS COP15) у Бразилії країни ухвалили нову міжнародну рамкову програму, присвячену збереженню ягуара — крок, який Девлін назвала важливою віхою.

Відповідно до угоди, уряди країн ареалу ягуара зобов’язалися посилити координацію для захисту середовищ існування, підтримки співіснування з корінними народами та місцевими громадами, удосконалення систем моніторингу та боротьби з незаконним знищенням тварин.

Неурядові організації й надалі відіграватимуть ключову роль. У Гондурасі Panthera співпрацює з Rainforest Trust над створенням нової охоронюваної території — Заповідника дикої природи Гуаналес. Запропонований заповідник включатиме високогірні дослідницькі станції та зони біорізноманіття, з’єднуючи Національний парк Кусуку в Гондурасі із заповідником Сьєрра-Караль у Гватемалі. Це ще більше зміцнить безперервний коридор для диких котів.

«Зв’язність середовищ існування є вирішальною для довгострокового виживання ягуара», — сказала Девлін.

Скромна лінія ялинових дерев слугувала фінішною лінією для канадських резервістів і бойових військових після майже двох місяців переходу через один із найсуворіших ландшафтів планети — Канадську Арктику.

Подорож, що завершилася в п’ятницю в Черчиллі, провінція Манітоба, стала найбільшим північним розгортанням в історії Канадських рейнджерів — підрозділу Збройних сил, відповідального за охорону віддалених регіонів. Подолавши 5 200 км (3 200 миль), команда проклала маршрут через Арктику, який не здійснювався протягом восьми десятиліть.

Пересуваючись снігоходами по замерзлій землі, вони долали хуртовини й сильні вітри, інколи їдучи годинами між ізольованими північними поселеннями. Кілька ночей вони розбивали намети просто на льоду, коли температура опускалася до -60°C (-76°F).

У свій останній вечір табір розташували вздовж замерзлого узбережжя Гудзонової затоки біля покинутого торгового поста. Під мерехтливим північним сяйвом лід під ними зсувався й тріщав.

Небезпека була постійною — від блукаючих білих ведмедів до обморожень і зневоднення, спричинених екстремальним холодом.

Патрулювання стало частиною щорічної північної операції Канадських збройних сил, покликаної продемонструвати військову присутність країни в Арктиці.

Цього року в ній взяли участь 1 300 військовослужбовців. Серед їхніх завдань були дослідження місцевості, вивчення наслідків зміни клімату, визначення потенційних нових маршрутів пересування та вдосконалення навичок виживання й ведення бою в Арктиці — регіоні, що становить 40% суходолу Канади та 70% її берегової лінії.

Місія набула додаткової ваги на тлі посилення глобальної конкуренції за арктичні ресурси, оскільки потепління змінює регіон. Вона також відбулася після заяв, зроблених у січні президентом США Дональдом Трампом щодо анексії Гренландії — данської території поблизу Канади, що загострило напруженість серед союзників по НАТО.

Ці висловлювання занепокоїли політичних лідерів у Європі та Канаді й спонукали членів НАТО до відновлення зусиль для підкреслення своєї відданості обороні Арктики.

Прем’єр-міністр Марк Карні, народжений у Північно-Західних територіях і перший канадський лідер із півночі, оголосив багатомільярдну оборонну стратегію, яка передбачає модернізацію північних військових об’єктів.

Попри політичне напруження, бригадний генерал Даніель Рів’єр, командувач оперативної групи, що керує операцією Nanook-Nunalivut, заявив, що ці коментарі не мали «жодного впливу» на співпрацю між канадськими силами та їхніми союзниками.

Операція, що тривала з середини лютого до початку квітня, включала представників Гренландії, які попросили можливість спостерігати за роботою рейнджерів, зазначив Рів’єр.

Військовослужбовці зі США та Великої Британії стежили за діяльністю з командного центру в Едмонтоні, тоді як французькі та бельгійські військові проводили навчання з підлідного занурення разом із канадськими силами.

Рів’єр пояснив, що місія має на меті підготувати Канаду до найскладніших сценаріїв. Він зазначив, що Росія залишається значною арктичною державою, попри війну в Україні.

Повідомляється, що Росія утримує десятки постійних арктичних баз, тоді як Канада не має жодної.

«Вони продовжують діяти й випробовувати регіон», — сказав Рів’єр, додавши, що спільні військово-морські навчання Росії та Китаю в міжнародних арктичних водах почастішали.

«Чи є це негайною загрозою? Ні. Але чи стають вони більш спроможними в арктичних водах? Без сумніву».

Зміна клімату становить ще один серйозний виклик, роблячи навігацію в Арктиці дедалі менш передбачуваною.

Підполковник Тревіс Гейнс, який провів у патрулюванні 52 дні, бачив ці зміни на власні очі.

«Річки, які раніше надійно замерзали, тепер виходять з берегів у місцях, де цього ніколи не було», — сказав він, описуючи нестабільні шари льоду, що створюють нові зимові небезпеки.

Водночас ця зима принесла незвично сильні морози, відкривши льодові маршрути через води, які в останні роки не замерзали.

Представники корінного народу інуїтів є ключовими членами Канадських рейнджерів. Їхнє глибоке знання землі стало життєво важливим для прокладання безпечних маршрутів і забезпечення виживання під час патрулювання та інших арктичних місій.

«Без них ми б не впоралися», — сказав Гейнс.

Рейнджерів часто називають незамінною силою на півночі Канади — вони мають неперевершені навички керування снігоходами між віддаленими громадами, виживання в сувору погоду та розпізнавання тонких змін довкілля.

Протягом патрулювання вони ділилися сушеною арктичною палією та м’ясом карібу — традиційною «місцевою їжею» — з товаришами по службі, яким було потрібно більше, ніж стандартні пайки. Вони також надавали рукавиці й чоботи з хутра койота та карібу тим, хто страждав від холоду, попри сучасне зимове спорядження.

Джулія Еланік, інуїтська рейнджерка з Аклавіка в Північно-Західних територіях, подолала весь маршрут із гвинтівкою за спиною на випадок появи білого ведмедя.

Патруль, який зазвичай складався приблизно з 20 снігоходів, залежав від понад десятка інуїтських громад, що надавали притулок уздовж маршруту. Місцеві рейнджери супроводжували команду від одного поселення до іншого.

Барні Аггарк із Честерфілд-Інлет у Нунавуті, який приєднався до останніх 500 км маршруту, сказав, що відчуває обов’язок перед своєю батьківщиною та країною.

«Йдеться про нашу землю й наше море, про те, як ми ними керуємо і хто має до них доступ», — сказав Аггарк, рейнджер із 1999 року.

«Ми повинні показати світові, що живемо тут. Це наш дім, і ми захищатимемо його всім, що маємо».

Патрулювання також отримало підтримку Королівських військово-повітряних сил Канади. Літаки Twin Otter літали над маршрутом для оцінки стану місцевості, тоді як супутникова розвідка та нові системи моніторингу льоду допомагали наземній команді.

Озираючись на місію, головна уорент-офіцерка Соня Лізотт сказала: «Ми розширили свої межі й тепер розуміємо, що нас чекає попереду».

У 2024 році Канада визначила арктичний суверенітет як свій головний пріоритет у сфері національної безпеки.

Карні розкритикував попередні уряди за недостатні інвестиції в північ.

«Після років обмеженої уваги наш уряд діє з амбіціями, що відповідають масштабам цього регіону та його людей», — сказав він у березні.

Фінансування також спрямоване на покращення аеропортів і автомагістралей, які обслуговують як цивільне населення, так і військових. Транспорт на півночі залишається складним через обмежену інфраструктуру та дорогі авіаперельоти між громадами.

Консервативна опозиція стверджує, що попередня недбалість залишила Канаду вразливою в Арктиці.

Вони закликали уряд створити постійні військові бази в регіоні.

«Нам потрібен відчутний прогрес, а не лише обіцянки», — заявив минулого місяця критик з питань оборони від Консервативної партії Джеймс Безан.

Втім, додаткове фінансування привітали як жителі, так і військове керівництво. «Це показує, що ми налаштовані будувати майбутнє», — сказав Рів’єр.

Він додав, що плани передбачають розширення військових спроможностей у Північно-Західних територіях і збільшення бойової підготовки в Арктиці, «адже ми завжди повинні бути готовими до найгіршого».

Не всі елементи цьогорічної місії відбулися за планом.

Заплановані навчальні стрільби з гаубиці в Кембридж-Бей, Нунавут, були скасовані через сильну хуртовину. Кілька рейнджерів зазнали харчового отруєння, ймовірно через польові пайки. Один учасник зламав ребро, коли його снігохід перекинувся, але продовжив патрулювання, сказав Гейнс.

Ще один рейнджер отримав обмороження і був евакуйований до того, як травма погіршилася.

Попри ці труднощі, Гейнс назвав операцію беззаперечним успіхом, підкресливши зростаючу майстерність Канади в екстремальних арктичних умовах.

«Одна серйозна травма серед 250 військових? Це винятковий показник за будь-якими мірками».

Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон провів два дні на передовій у Запорізькій області України. Під час поїздки він зустрівся з військовослужбовцями 65-ї бригади Збройних сил України та наголосив на нагальній потребі збільшення західної допомоги. За словами Джонсона, нинішнього рівня підтримки недостатньо для відбиття постійних російських атак.

Перебуваючи в Кам’янському, районі, який зазнає постійних обстрілів, Джонсон особисто став свідком загрози з боку ворожих дронів. Пізніше він описав цей досвід у колонці для Daily Mail. Заступник командира 1-го батальйону 65-ї бригади з позивним «Макар» пояснив, що через безперервну активність дронів будь-яке перебування на відкритій місцевості має бути максимально коротким.

Джонсон прибув на фронт у той час, коли, за його словами, ворожі розвідувальні ресурси нібито використовувалися для наведення ударів по американських суднах у Перській затоці, тоді як дрони вибухали в столицях союзників на Близькому Сході. Він назвав ці події двома фронтами однієї війни. Після спілкування з українськими військовими Джонсон зазначив, що відчув їхню втому, але й обурення через недостатню підтримку Заходу. Попри це, він висловив упевненість, що Україна зрештою переможе.

Деталі поїздки

Його ранок у Запоріжжі розпочався о 3:50. О 4:07 потужний вибух сколихнув район — дрон типу «Шахед» влучив у житлові будинки та супермаркет, убивши одного цивільного та поранивши ще вісьмох.

Віра та імпровізоване виробництво

В один із моментів у покинутому селі Джонсон зустрівся з капеланом бригади. Усередині імпровізованої каплиці, прикрашеної золотими іконами, священника запитали, якої допомоги потребують найбільше. Його відповідь була негайною та емоційною: «Ядерної зброї».

В іншому напівзруйнованому будинку двоє чоловіків сиділи біля вогню, загортаючи сир і ковбасу в плівку. Їжу готували для доставки дронами побратимам на передову, оскільки дороги стали надто небезпечними для традиційного постачання. У сусідньому селі 51-річний Василь, колишній виробник цементу, наповнював вибухівкою надруковані на 3D-принтері корпуси бомб. На запитання, чого найбільше бракує, він без вагань відповів: більше вибухівки та більше принтерів.

Обличчя спротиву

На ремонтній базі Джонсон зустрівся з оператором дронів із позивним «Кокос». Його вважають асом своєї справи — за його словами, він знищив 434 ворожих бійців. «Кокос» показав Джонсону відео моменту, коли його було поранено в ногу танковим снарядом. За його словами, побратими втрутилися, щоб лікарі не ампутували пошкоджену кінцівку.

Спостерігаючи за такими людьми, Джонсон дійшов висновку, що дипломатам нереалістично очікувати від українців добровільної відмови від своїх територій.

Ціна західної нерішучості

Українські сили збудували розгалужені оборонні лінії — глибокі, багатошарові траншеї та кілометри колючого дроту. Військові командири наголосили, що будь-яка спроба захопити Запоріжжя коштуватиме ворогу надзвичайно дорого. Ключове питання, за словами Джонсона, полягає в тому, чи робить Захід достатньо. Його відповідь була однозначною: ні.

Він зазначив, що Україна не отримала достатньої кількості далекобійних ракет для ударів по об’єктах виробництва дронів та авіабазах. Водночас колишній британський прем’єр наголосив, що неправильно звинувачувати лише Дональда Трампа, тоді як європейські країни утримують сотні мільярдів заморожених російських активів.

«Українці можуть перемогти — і вони переможуть. Але наші затримки й нерішучість продовжують спричиняти величезні людські страждання. Ми кажемо, що вони воюють за всіх нас — то чому ж ми досі не надаємо їм необхідної підтримки?» — заявив Джонсон.

Інші новини про Бориса Джонсона

Раніше повідомлялося, що Джонсон закликав західні країни терміново розгорнути в Україні «миротворчі наземні сили». На його думку, обережний і поступовий підхід до постачання зброї вже коштував багатьох життів.

У цьому контексті колишній британський лідер закликав союзників не чекати на формальну мирну угоду перед відправленням до України контингенту стримування.

Водночас Джонсон також зазнав критики. Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш звинуватив його у зриві потенційної мирної угоди між Україною та Росією у 2022 році.

10 квітня – У п’ятницю компанія OpenAI оголосила, що виявила проблему безпеки, пов’язану зі стороннім інструментом для розробників під назвою Axios. Компанія повідомила, що вживає заходів для захисту процесу перевірки, який підтверджує, що її застосунки для macOS офіційно визнані автентичним програмним забезпеченням OpenAI.

Розробник ChatGPT заявив, що немає жодних ознак доступу до даних користувачів, а також відсутні докази порушення роботи її систем чи компрометації інтелектуальної власності. Компанія також підтвердила, що її програмне забезпечення залишається незмінним і не зазнало втручання.

9 квітня – Президент Росії Володимир Путін у четвер оголосив 32-годинне перемир’я з нагоди православного Великодня, а президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ дотримуватиметься режиму припинення вогню.

Тимчасове припинення бойових дій, яке має охопити святкування Великодньої неділі, відбувається на тлі того, що підтримувані США спроби домовитися про завершення чотирирічного конфлікту залишаються безрезультатними. Оголошення також пролунало на тлі триваючої напруженості в інших гарячих точках світу, хоча саме перемир’я стосується війни між Росією та Україною.

Крок Путіна повторює аналогічне 30-годинне великоднє перемир’я, яке він оголосив минулого року, після чого і Москва, і Київ звинуватили одне одного в його порушенні.

У Кремлі заявили, що режим припинення вогню розпочнеться о 16:00 у суботу (13:00 за Гринвічем) і триватиме до опівночі (21:00 за Гринвічем) неділі.

«Ми очікуємо, що українська сторона наслідуватиме приклад Російської Федерації», — йдеться у заяві Кремля.

Згідно з повідомленням, міністр оборони Андрій Бєлоусов доручив головнокомандувачу Збройних сил Росії, начальнику Генерального штабу Валерію Герасимову, призупинити бойові дії на всіх напрямках на час дії перемир’я.

Водночас російським військам було наказано залишатися готовими до реагування на будь-які можливі провокації чи ворожі дії.

Зеленський заявив, що Україна неодноразово пропонувала призупинити бойові дії на період православного Великодня.

«Україна послідовно заявляла, що ми готові до взаємних кроків. Ми запропонували перемир’я на Великдень цього року і діятимемо відповідно», — написав Зеленський у Telegram.

Він додав, що цивільні люди заслуговують святкувати Великдень без небезпеки, і висловив сподівання, що Росія продовжить паузу й після свята як крок до справжнього миру.

Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що пропозиція Путіна не була заздалегідь узгоджена зі Сполученими Штатами і не пов’язана з будь-якими негайними планами щодо відновлення тристоронніх мирних переговорів.

Тим часом спеціальний представник Путіна Кирило Дмитрієв перебуває у Сполучених Штатах, де зустрічається з представниками адміністрації президента Дональда Трампа для обговорення перспектив мирної угоди та можливого економічного співробітництва між Вашингтоном і Москвою, повідомили джерела, обізнані з візитом.

У православному християнському календарі, якого широко дотримуються і в Росії, і в Україні, цього року Великдень припадає на 12 квітня.

Зеленський понад тиждень виступав за великоднє перемир’я, заявляючи, що замість згоди Москва продовжувала повітряні удари по українських містах. Російські посадовці раніше обережно реагували на цю пропозицію, зазначаючи, що їхнім пріоритетом є всеосяжне, довгострокове врегулювання, а не короткочасна пауза.

Український лідер неодноразово пропонував тимчасове припинення бойових дій, однак Москва відхиляла ці ініціативи.

На період Великодня Зеленський також запропонував, щоб обидві сторони утрималися від ударів по енергетичній інфраструктурі одна одної, зазначивши, що цю пропозицію було передано через Сполучені Штати.

Світові ціни на нафту зросли на тлі зростаючих сумнівів щодо того, чи витримає крихке припинення вогню між Сполученими Штатами та Іраном, після нової хвилі ізраїльських авіаударів по Лівану.

Удари спонукали Тегеран застерегти, що він завдасть «відповіді, про яку доведеться шкодувати», якщо атаки триватимуть. Тим часом президент США Дональд Трамп заявив, що американські сили залишатимуться в регіоні, доки Іран дотримуватиметься того, що він назвав «справжньою» угодою про припинення вогню.

У середу нафтові ринки різко впали після повідомлень про досягнення домовленості щодо призупинення бойових дій, яка передбачала відкриття стратегічно важливої Ормузької протоки.

Однак знову виникли побоювання після повідомлень про те, що Іран має намір залишити ключовий морський коридор закритим у відповідь на ізраїльські операції, що посилило страхи щодо тривалих перебоїв у глобальних постачаннях енергоносіїв.

Еталонна нафта Brent зросла на 2% — до 96,53 долара за барель. У Сполучених Штатах West Texas Intermediate додала 2,8% — до 97,02 долара, оскільки напруженість навколо того, що віцепрезидент Джей Ді Венс назвав «крихким перемир’ям», посилилася.

Фондові ринки також втратили частину значного зростання, зафіксованого напередодні. Японський індекс Nikkei 225 завершив торги зі зниженням на 0,5%. У Європі британський FTSE 100 знизився на 0,4%, німецький Dax — на 1,3%, а французький Cac — на 0,8%.

«На світових ринках очевидно відчувається певна нервозність», — зазначила Вікторія Сколар, керівниця інвестиційного напрямку в Interactive Investor.

«Ми бачимо, як ринки віддають частину своїх нещодавніх здобутків, і це відображає збереження невизначеності щодо того, чи справді Ормузька протока відкрита».

Сім Мох Сіонг, стратег сінгапурського банку OCBC, зауважив, що в найближчі дні увага буде зосереджена на енергетичних поставках через протоку, особливо з огляду на питання щодо того, як саме Іран планує регулювати рух суден.

Ключовий елемент угоди про припинення вогню передбачав, що кораблям буде дозволено безпечно проходити через Ормузьку протоку.

Втім, судна, що працюють у Перській затоці, нібито отримали попередження від іранських військово-морських сил про те, що будь-яке судно, яке намагатиметься пройти через протоку без дозволу, «буде атаковане та знищене», повідомила брокерська компанія з морських перевезень SSY.

З моменту оголошення угоди водним шляхом пройшла лише обмежена кількість суден — значно менше, ніж приблизно 130 кораблів, які перетинали його щодня до початку конфлікту.

Навіть якщо рух повернеться до звичайного рівня, за оцінками компанії з морського моніторингу Pole Star Global, для ліквідації нинішнього затору знадобиться щонайменше 10 днів.

Останніми тижнями кілька країн — зокрема Малайзія, Індія та Філіппіни — домовилися про механізми забезпечення безпечного проходу для своїх суден.

«Планування стало надзвичайно складним, тому що ситуація змінюється щодня», — зазначив Нілс Гаупт із контейнерної судноплавної компанії Hapag-Lloyd, яка все ще має шість суден у Перській затоці.

«Середа була типовим прикладом. Ми почули, що протоку відкриють і рух відновлюється, але до вечора це вже не відповідало дійсності».

Гаупт додав, що компанія все ще очікує офіційного роз’яснення щодо можливого запровадження зборів за транзит через Ормузьку протоку, застерігши, що значні платежі можуть мати серйозні наслідки.

«Якщо впродовж багатьох років плата за користування Ормузькою протокою сягатиме мільйонів — удвічі чи втричі більше, ніж вартість проходу через Панамський або Суецький канали, — це буде надзвичайно руйнівно для всієї галузі».

Також залишається невизначеність щодо того, чи поширюється дія угоди про припинення вогню на Ліван.

У середу Ізраїль здійснив найінтенсивніше бомбардування Лівану за час нинішнього конфлікту, внаслідок чого, за повідомленнями, загинули щонайменше 182 людини.

«Хезболла» повідомила у соціальних мережах, що запустила ракети по півночі Ізраїлю, назвавши це відповіддю на ймовірні порушення режиму припинення вогню.

Очікується, що в суботу віцепрезидент Венс візьме участь у переговорах з іранськими посадовцями в Пакистані.

Хедж-фонд мільярдера-інвестора Білла Акмана зробив пропозицію щодо придбання Universal Music Group (UMG) у межах угоди, яка оцінює найбільшу у світі музичну компанію приблизно в €55 млрд (£48 млрд).

Pershing Square, інвестиційна компанія зі штаб-квартирою в Нью-Йорку, запропонувала поглинання компанії шляхом грошово-акціонерної угоди. Серед її артистів — світові зірки, зокрема Тейлор Свіфт та Елтон Джон.

У своїй заяві Акман зазначив, що під керівництвом уродженця Великої Британії сера Люсіана Грейнджа компанія виконала «відмінну роботу», сформувавши артистів світового рівня та забезпечивши сильні операційні результати. Водночас він стверджує, що ціна акцій UMG відставала через чинники, «не пов’язані з результатами її музичного бізнесу».

Акції UMG, які торгуються в Амстердамі з 2021 року, за останній рік знизилися більш ніж на 25%. Після новин про пропозицію Pershing Square у вівторок котирування зросли на 11%.

Компанія є однією з «великої трійки» світових звукозаписних лейблів поряд із Sony Music Entertainment та Warner Music Group. Її каталог охоплює різноманітні жанри — від класичних виконавців до всесвітньо відомих артистів, таких як Адель, Дрейк і Аріана Гранде.

Акман пояснив слабшу динаміку акцій компанії, зокрема, затримками з отриманням лістингу в США, тим, що він назвав неефективним використанням балансу, а також невизначеністю навколо 18% частки, що належить французькому конгломерату Bolloré Group.

Bolloré Group, яку контролює мільярдер Венсан Боллоре, є найбільшим індивідуальним акціонером UMG. Vivendi, ще одна інвестиційна компанія під контролем родини Боллоре, володіє додатковими 10% акцій.

Акман також звернув увагу на те, що, за його словами, інвестори недостатньо враховують частку UMG у €2,7 млрд у музичній стримінговій платформі Spotify.

Pershing Square, заснована Акманом у 2004 році, управляє активами на суму понад $26 млрд. Фонд придбав 10% акцій UMG у 2021 році. Торік Акман залишив раду директорів компанії, пославшись на інші професійні зобов’язання.

Ден Коутсворт, керівник ринкового напряму в AJ Bell, заявив, що Акману доведеться розгорнути «повномасштабну чарівну кампанію», щоб переконати ключових акціонерів UMG підтримати пропозицію.

«Білл Акман давно захоплюється підходом Воррена Баффета — знаходити якісні компанії, які виглядають недооціненими, і повністю їх купувати. З цією заявкою на Universal Music Group через структуру Pershing Square він чітко дотримується цієї стратегії», — зазначив Коутсворт.

Хоча Акман похвалив Грейнджа та його керівну команду за лідерство, запропонована угода передбачає призначення головою ради директорів досвідченого агента з талантів Майкла Овіца, а також входження до ради двох представників Pershing Square.

За словами Акмана в листі, адресованому раді директорів UMG, пропозиція також потребуватиме узгодження нового трудового контракту та структури винагороди для сера Люсіана Грейнджа.

Минулого року Грейндж отримав загальну винагороду в розмірі понад €41 млн, включно з базовою зарплатою €4,4 млн і бонусами, що перевищили €30 млн.

Згідно з пропозицією, UMG об’єднається зі спеціально створеною компанією для придбання (SPAC), заснованою Pershing Square, а згодом подасть заявку на лістинг на Нью-Йоркській фондовій біржі. Акціонери колективно отримають €9,4 млрд готівкою та 0,77 акції новоствореної компанії за кожну наявну акцію UMG. У Pershing заявили, що сукупна винагорода передбачає премію в розмірі 78% до ціни закриття акцій компанії в четвер.

UMG відмовилася коментувати цю пропозицію.

Вихід нових футбольних форм завжди є одним із найочікуваніших моментів будь-якого чемпіонату світу.

Однак цього року два провідні виробники — Adidas і Nike — обрали інший напрямок. Замість того щоб зосереджуватися виключно на традиційних узгоджених комплектах із відповідними шортами, гетрами та бутсами, обидва бренди зробили ставку на колекції, натхненні стрітвиром.

Черпаючи натхнення з футбольної культури як на полі, так і поза ним, нові лінійки поєднують спадщинні дизайни із сучасними елементами вуличної моди.

Nike представив свої домашні футболки до чемпіонату світу через кінематографічний короткометражний фільм за участю таких зіркових гравців, як Вірджіл ван Дейк, Вільям Саліба та Коул Палмер. Замість повних ігрових комплектів спортсмени були стилізовані у карго-штани, денім і кросівки, поєднуючи спорт із повсякденною модою.

Adidas пішов ще далі під час недавньої презентації виїзної форми в Лос-Анджелесі. Серед гостей були знаменитості, зокрема Кендалл Дженнер і Демсон Ідріс, а моделі поєднували футболки з кльош-брюками, рваними джинсами та мікрошортами.

За словами глобального менеджера з футболу Adidas, мета полягає в тому, щоб показати вболівальникам, «як зробити форму частиною свого повсякденного гардероба».

Сем Генді пояснює, що перетин стрітвиру, музики, моди та футболу помітний уже певний час, описуючи цей спорт як спільну глобальну пристрасть, яка природно поєднує ці світи.

«Потрібно було кілька сезонів, перш ніж усі по-справжньому це усвідомили», — зазначає він.

Зв’язок стрітвиру з футболом можна простежити ще до британського руху casuals 1970-х років.

Замість того щоб носити повну клубну символіку, casuals обирали більш стриманий стиль. Поло, джинсові куртки та кльош-брюки від таких брендів, як Adidas, Fila, Sergio Tacchini, Lacoste, Slazenger, Stone Island і Fred Perry, замінили традиційні репліки ігрової форми.

З роками ці стилі, натхненні трибунами, вийшли за межі стадіонів і стали частиною масової моди.

Adidas звернувся до цієї спадщини, представивши у новій колекції футболку Britcore Jersey за £80. Просувана як річ у стилі 90-х, що підходить для багатошарових образів або для того, щоб виділитися на заходах вихідного дня, вона очевидно орієнтована на ширшу аудиторію, ніж лише відвідувачі матчів.

Тим часом Nike представив колаборацію Jordan і Бразилії напередодні турніру. «Олдскульна» воротарська футболка, рекламована як стиль для поля, переосмислений для повсякденного носіння, продається за £79.99.

Оскільки чемпіонат світу 2026 року проходитиме в США, Мексиці та Канаді з 11 червня по 19 липня, кілька брендів ще більше розмили межу між екіпіруванням для гри та вуличною модою, випустивши вкорочені версії своїх футболок.

Adidas вперше представив укорочені комплекти для провідних європейських клубів, зокрема «Ліверпуля», «Реала» Мадрид і «Баварії» Мюнхен у 2025 році, позиціонуючи їх як більш динамічний варіант для вболівальниць.

Генді каже, що ідея виникла після того, як він помітив, що фанати самі підрізають і перешивають футболки, щоб досягти кращої посадки.

Він додає, що майбутнє футболу — за жінками, наголошуючи, що бренди, які не інвестують у них змістовно, ризикують втратити половину потенційної фан-бази.

Для 22-річної вболівальниці «Ліверпуля» Еллі-Енн Прендергаст вибір образів на матчі посилив її зв’язок із клубом. «Створення луків для ігор зробило весь досвід більш приємним», — каже вона.

Вона описує себе як людину, захоплену стилізацією та оновленнями останніх релізів, і їй подобається бачити, як інші фанати виражають себе через моду у дні матчів.

«Як нова фанатка, я одразу відчула себе прийнятою, бо ця спільнота схожа на сім’ю», — додає вона.

З огляду на сильний вплив НБА та НФЛ у США — ліг, які давно асоціюються з трендовою модою, — цілком логічно, що стрітвир займає таке помітне місце в колекціях до майбутнього чемпіонату світу в Північній Америці.

Втім, спорт і мода не завжди були настільки тісно пов’язані.

У 2005 році НБА запровадила дрес-код, який вимагав від гравців з’являтися в стилі «business casual», представляючи лігу — крок, який багато хто сприйняв як обмеження відкритого стрітвиру.

Гравці відповіли тим, що почали наймати стилістів і креативно трактувати правила, зберігаючи елементи власного стилю, дотримуючись водночас регламенту.

За словами британської футбольної контент-креаторки Тіанни Педлер, багато сучасних футболістів виросли, захоплюючись баскетболістами.

Вона стверджує, що мода дає футболістам рідкісну можливість виразити індивідуальність. «Ті, хто щиро цікавиться стилем, можуть побудувати потужний особистий бренд», — каже 26-річна Педлер.

Девід Бекхем уособлював це на початку 2000-х, а останнім часом такі гравці, як Кіліан Мбаппе, Маркус Рашфорд і Джуд Беллінгем, з’являлися на Тижні моди в Парижі під час своєї відпустки.

Французькі гравці, зокрема, здобули репутацію завдяки сміливим модним рішенням, а їхні яскраві образи часто стають вірусними.

Офіційний прихід стрітвиру до європейського футболу набрав обертів у 2018 році, коли «Парі Сен-Жермен» оголосив про комерційне партнерство з брендом Jordan.

Цю співпрацю, пов’язану з іконою баскетболу Майклом Джорданом, широко вважають каталізатором поєднання високої моди та футболу по всій Європі.

Педлер зазначає, що ПСЖ успішно позиціонував себе як лайфстайл-бренд, привабливий навіть для тих, хто не надто стежить за спортом.

Вона також відзначає «Арсенал» як клуб, що активно впроваджує цю стратегію, співпрацюючи протягом минулого року з кількома лондонськими стрітвир-брендами.

«Арсенал» реалізував свої колекції винятково добре», — каже вона.

«Якщо вони виграють лігу, то можуть провести найстильніший чемпіонський парад в історії», — додає вона зі сміхом.

Інші команди наслідують цей приклад. «Евертон» нещодавно співпрацював із лос-анджелеським брендом Anti Social Social Club, тоді як колаборація «Манчестер Юнайтед» з Adidas, натхненна гуртом The Stone Roses, стала особливо популярною серед уболівальників.

Оскільки клуби продовжують усвідомлювати попит на більш модні способи демонстрації лояльності, нові партнерства у сфері стрітвиру, ймовірно, стануть визначальною рисою футбольної культури в найближчі роки.

Коли рівень забруднення в річках, що постачають питну воду до найбільшого міста Айови — Де-Мойна, зростає, місто змушене витрачати приблизно 16 000 доларів щодня на роботу спеціалізованої системи, яка видаляє небезпечні нітрати. Ці регулярні витрати стали частиною життя штату з аграрною економікою — і зміна клімату лише посилює цю проблему.

Нітрати походять із добрив і пестицидів, які просочуються в ґрунт і зрештою потрапляють у водні шляхи, зокрема в річки Ракун і Де-Мойн. Зазвичай зима не створює значних проблем. Однак цього року місто було змушене активувати свою систему фільтрації в січні та лютому — лише вдруге за понад три десятиліття, коли очищення взимку стало необхідним. Додаткові витрати, ймовірно, призведуть до підвищення рахунків за воду для мешканців штату, чиї водойми вже вважаються одними з найбільш уразливих до нітратного забруднення.

Фахівці вказують на зміну погодних моделей, зокрема м’якші зими, як на ключовий чинник зростаючої та дорогої проблеми — і попереджають, що вона, ймовірно, пошириться на інші сільськогосподарські регіони.

«Зимові сплески нітратів очікувано ставатимуть частішими», — сказав кліматолог штату Айова Джастін Ґлісан. «Вони можуть траплятися не щороку, але умови, що їх спричиняють, виникають дедалі частіше».

Чому тепліші зими призводять до більшого забруднення води

Поле, що використовується для вирощування кукурудзи на силос на фермі Blue Spruce, сфотографоване у вівторок, 24 березня 2026 року, у Брідпорті, штат Вермонт. (AP Photo/Amanda Swinhart)

Добрива та пестициди, які вносять на сільськогосподарські поля, залишають після себе азот і фосфор. Коли йде дощ або тане сніг, ці поживні речовини змиваються в струмки та річки, створюючи загрозу для джерел питної води. Високий рівень нітратів пов’язують із серйозними ризиками для здоров’я, включно з деякими видами раку та «синдромом синьої дитини» — станом, що знижує рівень кисню в крові немовлят.

У міру того як планета нагрівається через спричинену людиною зміну клімату, промерзання ґрунту стає менш стабільним у багатьох регіонах. Сніг дедалі частіше швидко тане або випадає у вигляді дощу на незамерзлий ґрунт. Ця зміна створює більше зимових днів, коли нітрати можуть вільно потрапляти у водні шляхи та досягати небезпечних концентрацій.

Дослідники також зазначають, що потепління атмосфери сприяє більш екстремальним погодним явищам, зокрема тривалим посухам і інтенсивним зливам. Оскільки тепліше повітря утримує більше вологи, шторми можуть приносити сильні опади.

Коли за сухими періодами слідують рясні дощі, великі обсяги води проходять крізь ґрунт, захоплюючи із собою азот та інші сільськогосподарські хімікати, пояснив Ґлісан.

Молочні корови годуються на фермі Blue Spruce у суботу, 28 березня 2026 року, у Брідпорті, штат Вермонт. (AP Photo/Amanda Swinhart)

Крім того, підвищення температур у полярних регіонах сприяє нестабільним зимовим погодним моделям, коли різкі морози чергуються з м’якшими, менш сніжними періодами.

Хоча деякі зимові шторми все ще приносять значні снігопади, сніг часто не затримується надовго. У деяких районах сніговий покрив ізолює ґрунт, не дозволяючи йому глибоко промерзати. Коли відбувається швидке потепління, танення снігу — а згодом і сильний дощ — може просочуватися в землю та переносити поживні речовини в найближчі струмки.

Коли ґрунт не залишається замерзлим, поживні речовини більше не «заблоковані» на місці.

«У центральному та південному Іллінойсі ми давно спостерігаємо цикли замерзання й відтавання», — сказав кліматолог штату Іллінойс Трент Форд. «Тепер ці моделі поширюються далі на північ».

Ставки високі для малозабезпечених і сільських громад

Аспірантка Університету Вермонту Делані Буллок збирає зразки стоку з двох сільськогосподарських полів для аналізу концентрації поживних речовин у четвер, 12 березня 2026 року, у Брідпорті, штат Вермонт. (AP Photo/Amanda Swinhart)

Нітратне забруднення створює серйозні виклики для малозабезпечених і сільських громад по всій країні, зазначив Самуель Сандовал Соліс, фахівець з управління водними ресурсами з Каліфорнійського університету в Девісі.

Хоча деякі муніципалітети мають сучасні системи очищення для видалення нітратів, багато невеликих громад не мають такої інфраструктури. Близько 15% американців покладаються на приватні колодязі як джерело питної води, згідно з федеральними даними, і ці колодязі вразливі до проникнення нітратів.

Регулярне тестування та встановлення належних систем фільтрації можуть коштувати домогосподарствам сотні доларів щороку. Для невеликих міст, чиї очисні споруди не пристосовані до видалення нітратів, модернізація систем може вимагати значних фінансових інвестицій, зазначив Сандовал.

Дедалі більше досліджень пов’язують зміну клімату, стік і втрату поживних речовин

Аспірантка Університету Вермонту Делані Буллок збирає зразки стоку з двох сільськогосподарських полів для аналізу концентрації поживних речовин у четвер, 12 березня 2026 року, у Брідпорті, штат Вермонт. (AP Photo/Amanda Swinhart)

Штати давно борються з нітратним забрудненням, але посадовці дедалі частіше визнають, що тепліші зими ускладнюють заходи зі зменшення шкоди. Наприклад, в Іллінойсі щорічні звіти тепер чіткіше визнають зміну клімату як чинник, що сприяє проблемі, сказала Джоан Кокс, яка керує Стратегією зменшення втрат поживних речовин штату.

Вчені спостерігають, що взимку вниз за течією переноситься більше азоту, хоча дослідження тривають, щоб визначити, чи призводить це до збільшення загального рівня забруднення, сказала Керол Адер, професорка Університету Вермонту, яка вивчає, як дощ на снігу впливає на стік поживних речовин.

Ширші екологічні наслідки залишаються невизначеними. Оскільки взимку росте менше рослин, здатних поглинати азот, більша його частина може потрапляти вниз за течією. Це може посилити такі проблеми, як «мертва зона» в Мексиканській затоці — область із низьким рівнем кисню, що частково утворюється через стік добрив і шкодить рибам та морським екосистемам.

Дані Реплогл, юристка некомерційної організації Food and Water Watch, сказала, що великі тваринницькі господарства часто намагаються планувати внесення гною та добрив так, щоб уникати періодів дощів. Однак дедалі непередбачуваніші погодні умови роблять цю стратегію менш надійною.

Регулювання забруднення поживними речовинами виявилося складним

Джошуа Фолкнер, ліворуч, доцент-дослідник і директор Лабораторії аграрних та екологічних досліджень Університету Вермонту, та аспірантка Делані Буллок перевіряють жолоби для збору стоку з двох сільськогосподарських полів для аналізу в четвер, 12 березня 2026 року, у Брідпорті, штат Вермонт. (AP Photo/Amanda Swinhart)

Спроби зобов’язати фермерів скорочувати стік поживних речовин наштовхнулися на опір, особливо в таких штатах, як Айова, де аграрні інтереси виступають проти обов’язкових регуляцій.

У нещодавньому рішенні Агентство з охорони довкілля виключило сім водних об’єктів Айови з федерального списку забруднених вод. Раніше їхня наявність у списку вимагала б від штату встановити обмеження на обсяг забруднення, що потрапляє в ці річки, відповідно до Закону про чисту воду. Громадські організації заявили про намір оскаржити це рішення.

Тим часом водопостачальні підприємства Айови розробляють стратегії підвищення стійкості до зростаючих зимових сплесків поживних речовин, сказала Емі Калер, генеральна директорка та менеджерка Des Moines Water Works. Водночас вона вважає, що забруднювачі вище за течією мають нести більшу відповідальність.

«Є два варіанти», — сказала Калер. «Ми можемо інвестувати в охорону довкілля та відповідальне управління водозбірними басейнами — або витратити сотні мільйонів доларів на сучасні системи очищення».

Канадські гуси заходять у воду та на кригу озера Шамплейн у вівторок, 24 березня 2026 року, в Аддісоні, штат Вермонт. (AP Photo/Amanda Swinhart)

Калер підтримує превентивні природоохоронні заходи, зазначаючи, що вони також покращують загальний стан довкілля та добробут громад.

У 2015 році Des Moines Water Works подала позов з вимогою компенсації високих витрат на видалення небезпечних рівнів нітратів із річкової води. Зрештою справу було закрито рішенням судді.

___

Цю статтю підготовлено в межах постійного висвітлення питань клімату та довкілля.

Літак, що перевозив осіб, депортованих зі Сполучених Штатів, прибув до Уганди, оскільки адміністрація президента Дональда Трампа продовжує просувати свою політику відправлення мігрантів до країн, з якими вони раніше не мали жодних зв’язків.

За словами високопосадовця уряду Уганди, який побажав залишитися анонімним, особи, видворені зі США, залишатимуться у східноафриканській країні протягом так званого «перехідного періоду», після чого їх потенційно можуть перемістити до інших напрямків.

Товариство юристів Уганди, яке рішуче виступило проти цього кроку, повідомило, що на борту літака перебували 12 осіб. Це перша група, перевезена в межах двосторонньої угоди, підписаної між Угандою та США в серпні. Влада не розголошує додаткової інформації, зокрема щодо громадянства депортованих.

Сполучені Штати раніше перевели десятки мігрантів до третіх країн. Інші африканські держави, які прийняли або погодилися прийняти депортованих, включають Есватіні, Гану, Руанду та Південний Судан. Особи, направлені до цих країн, походять із таких держав, як Куба, Ямайка, Ємен, В’єтнам, Лаос і М’янма.

Товариство юристів Уганди оголосило про плани оскаржити депортації в судовому порядку як у національних, так і в регіональних судах. Організація засудила те, що вона назвала «принизливим, тривожним і нелюдським процесом», який, на її думку, розглядає депортованих осіб як товар, що служить приватним інтересам по обидва боки Атлантики.

Ясмін Хібраві, радниця з питань публічних справ у посольстві США в Кампалі, заявила, що всі переміщення здійснювалися «в повній співпраці з урядом Уганди».

Вона додала, що конкретні деталі щодо дипломатичних обговорень або окремих справ не можуть бути розголошені, посилаючись на міркування конфіденційності та приватності.

Оголошуючи угоду в серпні, угандійські посадовці пояснили, що країна прийматиме певних громадян третіх країн, яким не вдалося отримати притулок у США, але які не бажають повертатися до своїх країн походження.

Уганда уточнила, що не прийматиме осіб із кримінальним минулим або неповнолітніх без супроводу. Посадовці не повідомили, чи передбачена фінансова компенсація з боку США. Країна вже приймає близько 2 мільйонів біженців і шукачів притулку, переважно з сусідніх держав, таких як Демократична Республіка Конго, Ефіопія, Еритрея та Судан.

Згідно з повідомленнями, накази про депортацію до Уганди були видані для сотень шукачів притулку. До прибуття нещодавнього рейсу державний міністр закордонних справ Уганди Орієм Окелло заявляв, що жодного шукача притулку ще не було переведено в межах цієї домовленості.

Окелло припустив, що американська влада може оцінювати витрати та намагатися уникати виконання рейсів із невеликою кількістю пасажирів. «Перевозити одну чи дві особи за раз — непрактично», — сказав він, наголосивши, що повністю заповнені літаки були б ефективнішими.

Окремо США погодилися надати Есватіні 5,1 мільйона доларів (3,8 мільйона фунтів стерлінгів) в обмін на прийняття до 160 громадян третіх країн. У липні п’ятьох чоловіків було депортовано до цієї південноафриканської країни, а в жовтні — ще десятьох. Відтоді двох із них повернули до Ямайки та Камбоджі, тоді як інші залишаються під вартою в установі максимального рівня безпеки.

За урядовими даними, станом на 12 березня понад 63 000 осіб перебували під вартою Служби імміграційного та митного контролю США (ICE). Спільний звіт некомерційних організацій Human Rights First та Raices засвідчив, що з квітня 2025 року по лютий 2026 року приблизно 5 600 осіб — включно з малюками та новонародженими — утримувалися в центрі ICE у Діллі, штат Техас.

Понад три мільйони державних службовців по всій Індії розпочали проведення найбільшого у світі національного перепису населення, започаткувавши річну кампанію, яка може суттєво вплинути на розподіл соціальної допомоги та політичне представництво по всій країні.

Перепис, відкладений частково через перебої, спричинені пандемією COVID-19, офіційно розпочався в середу і триватиме до 31 березня наступного року.

На початковому етапі працівники перепису протягом приблизно одного місяця відвідуватимуть домогосподарства, щоб зібрати базову інформацію, зокрема дані про житлові умови та наявні зручності.

Дані збиратимуться шляхом особистих інтерв’ю, а також через цифрові подання, при цьому мешканцям буде надано можливість заповнити інформацію за допомогою застосунку для смартфона.

Другий етап перепису розпочнеться у вересні та буде зосереджений на більш комплексному зборі даних. На цьому етапі фіксуватимуться соціальні й економічні відомості про осіб, включно з інформацією щодо релігії та кастової належності.

Суперечки навколо каст

Кастова система, що має коріння в багатовікових соціальних традиціях, і досі формує соціальну ідентичність в Індії та відіграє значну роль у визначенні доступу до ресурсів, освіти й економічних можливостей.

В Індії налічуються сотні кастових груп, багато з яких історично пов’язані з професією та соціальним статусом, особливо в межах індуїстських громад. Однак надійні та актуальні дані про чисельність і розподіл цих груп залишаються обмеженими.

Попередні уряди уникали проведення повного підрахунку за кастовою ознакою, посилаючись на побоювання, що такий крок може посилити соціальні поділи та спричинити заворушення.

Результати перепису є основою для розподілу державних соціальних виплат і формування широкого спектра державної політики.

Оновлені дані про чисельність населення також можуть призвести до перегляду політичних меж Індії, оскільки кількість місць у парламенті та законодавчих зборах штатів може бути скоригована відповідно до демографічних змін.

Закон, ухвалений у 2023 році, передбачає резервування однієї третини законодавчих мандатів для жінок, що означає: будь-яке збільшення загальної кількості місць також розширить жіноче представництво.

Прихильники стверджують, що детальні дані є необхідними для забезпечення того, щоб державна допомога надходила тим, хто її найбільше потребує, тоді як опоненти вважають, що акцентування уваги на кастах суперечить баченню сучасної держави, яка прагне до глобального лідерства.

Остання масштабна спроба задокументувати дані про касти через перепис відбулася у 1931 році, під час британського колоніального управління.

Після здобуття незалежності, починаючи з першого перепису 1951 року, влада фіксувала дані лише щодо далитів і адівасі — спільнот, офіційно класифікованих як зареєстровані касти та зареєстровані племена.

Останній перепис, проведений у 2011 році, зафіксував населення Індії на рівні 1,21 мільярда осіб. Поточні оцінки перевищують 1,4 мільярда, що робить Індію найнаселенішою країною у світі.

За даними Фонду ООН у галузі народонаселення, Індія випередила Китай за чисельністю населення у 2023 році.

МІННЕАПОЛІС (AP) — Брюс Спрінгстін у вівторок повертається на «Вулиці Міннеаполіса». Після того як він вшанував піснею мешканців, які виступили проти федеральної імміграційної операції, співак тепер обирає це місто як відправну точку свого нового туру США.

Рок-ікона з Нью-Джерсі вперше виконав «Вулиці Міннеаполіса» наприкінці січня, на тлі хвилі загальнонаціональних протестів після смертельних розстрілів Рене Ґуд та Алекса Претті федеральними офіцерами. У вівторок увечері Спрінгстін і гурт E Street Band, як очікується, виконають цю пісню в Target Center, відкриваючи тур «Land of Hope & Dreams American Tour».

«Цей тур буде політичним і безпосередньо пов’язаним із тим, що відбувається по всій країні», — сказав Спрінгстін в інтерв’ю Minnesota Star Tribune, опублікованому в середу. «Міннеаполіс і Сент-Пол здалися правильним місцем для початку, і я планую завершити його у Вашингтоні».

Виступаючи перед аудиторією в Нью-Йорку 23 березня під час заходу з нагоди 30-річчя незалежної новинної програми «Democracy Now!», Спрінгстін повідомив, що тур продовжиться в Портленді, штат Орегон, і Лос-Анджелесі — «ще двох містах, яким довелося протистояти ICE та її тактиці». Тур завершиться 27 травня у Вашингтоні, округ Колумбія, де, за його словами, він планує звернутися безпосередньо до Білого дому.

«Вулиці Міннеаполіса» стала однією з кількох композицій-присвят, випущених міжнародними та місцевими музикантами, поки тисячі жителів Міннесоти виходили на демонстрації. У суботу Спрінгстін виконав спрощену сольну версію пісні на масштабному мітингу «No Kings», що відбувся біля Капітолію штату в Сент-Полі.

«Минулої зими федеральні сили принесли смерть і страх на вулиці Міннеаполіса», — звернувся Спрінгстін до натовпу, який, за оцінками Патрульної служби штату Міннесота, налічував 100 000 людей. «Але вони обрали не те місто. Єдність і рішучість Міннеаполіса та Міннесоти надихнули націю. Ваша наполегливість показала нам, що це все ще Америка, і що ці жорсткі вторгнення в американські міста не пройдуть».

У стриманому відео, що супроводжує «Вулиці Міннеаполіса», зображено місто, заповнене 3 000 федеральними офіцерами в межах того, що адміністрація Трампа назвала найбільшою імміграційною операцією в країні.

«Ми станемо за цю землю / І за незнайомця серед нас / Ми пам’ятатимемо імена тих, хто загинув / На вулицях Міннеаполіса», — співає Спрінгстін.

На кадрах видно агентів у масках і тактичному спорядженні, а також Ґреґа Бовіно, посадовця, який керував операцією та згодом був відкликаний із Міннеаполіса на тлі громадського обурення і нині готується до виходу на пенсію. Також у відео з’являється 5-річний Ліам Конехо Рамос у шапці з вушками кролика та з рюкзаком Людини-павука, оточений імміграційними офіцерами — зображення, що викликало обурення по всьому світу.

У відео також зафіксовано тимчасові меморіали, що з’явилися на місцях загибелі Ґуд і Претті, переплетені з кадрами їхніх останніх зіткнень з офіцерами. Завершується воно сценами, де тисячі мешканців заповнюють вулиці Міннеаполіса, скандуючи «ICE геть!»

Між Спрінгстіном і президентом Дональдом Трампом триває давній публічний конфлікт. Під час європейського туру минулого року Спрінгстін різко розкритикував адміністрацію Трампа, назвавши її «корумпованою, некомпетентною та зрадницькою», а самого Трампа — «непридатним президентом», який очолює «уряд-відступник», відірваний від американських ідеалів.

Трамп відповідав особистими нападками, одного разу назвавши Спрінгстіна «висушеною чорносливиною від рок-музики». У дописі в соціальних мережах він написав, що ніколи не любив Спрінгстіна, його музику чи його «радикальну ліву політику», додавши, що музикант — «не талановитий хлопець, а просто настирливий, нестерпний ПРИДУРОК».

Соціальний коментар давно є центральною темою творчості Спрінгстіна — мотив, що пов’язує його й з Міннесотою. У 1984 році, після виходу альбому «Born in the U.S.A.» — заголовну пісню якого часто неправильно трактують, попри її зображення розчарованого ветерана В’єтнаму — Спрінгстін розпочав той тур у Сент-Полі.

Світові ціни на нафту різко зросли, а фондові ринки по всій Азії впали в понеділок, оскільки конфлікт США та Ізраїлю з Іраном увійшов у п’ятий тиждень.

Нафта марки Brent подорожчала більш ніж на 3%, піднявшись вище $115 (£86,77) за барель, тоді як американська еталонна нафта зросла майже на 2% — до $101,62. Останній стрибок виводить Brent на курс найбільшого місячного зростання за всю історію спостережень.

Японський індекс Nikkei 225 знизився на 2,8%, а південнокорейський Kospi завершив день падінням майже на 3%.

Турбулентність на ринках посилилася після подій вихідних, коли підтримувані Іраном хуситські бойовики в Ємені долучилися до конфлікту, завдавши ударів по Ізраїлю. Тим часом Іран попередив, що може розширити свої удари у відповідь, включивши до цілей університети та резиденції американських і ізраїльських посадовців.

Президент США Дональд Трамп заявив в інтерв’ю газеті в неділю, що Сполучені Штати можуть «забрати нафту Ірану» та потенційно захопити острів Харг — ключовий іранський нафтовий експортний термінал.

Відповідаючи на запитання щодо оборони Ірану на острові, він сказав: «Я не думаю, що в них є якась оборона. Ми могли б дуже легко його захопити».

Трамп порівняв можливі дії із ситуацією у Венесуелі, де США мають намір зберігати контроль над нафтовим сектором «на невизначений термін» після усунення в січні тодішнього президента Ніколаса Мадуро.

На вихідних спікер парламенту Ірану заявив, що іранські сили «чекають на американських солдатів», оскільки до регіону було направлено додаткові 3 500 військових США.

Світові енергетичні ринки зазнали різких коливань після того, як Тегеран у відповідь на удари США та Ізраїлю пригрозив атакувати судна, що намагатимуться пройти через Ормузьку протоку.

Ларс Єнсен, аналітик із судноплавства та колишній керівник Maersk, застеріг, що навіть якщо Ормузьку протоку буде негайно відкрито, ціновий тиск, ймовірно, збережеться.

«Ми маємо пам’ятати, що значна частина нафти, завантаженої в Перській затоці до цієї кризи, лише зараз прибуває на нафтопереробні заводи», — пояснив він.

Єнсен додав, що ширші наслідки конфлікту США та Ізраїлю з Іраном можуть бути «значно більшими», ніж нафтова криза 1970-х років, яка спричинила масштабні економічні потрясіння.

Нині очільник консалтингової компанії Vespucci Maritime, Єнсен також наголосив на можливих вторинних ефектах для світових цін на продовольство.

Він сказав: «Від 20% до 30% світового морського експорту добрив надходить із регіону Перської затоки.

«Це різко підвищить ціни на продукти харчування, особливо в країнах із низьким рівнем доходу».

Джудіт Маккензі, партнерка інвестиційної компанії Downing, зазначила, що повний вплив конфлікту ще не передався через ланцюг постачання пального до споживачів.

«Нафтові шоки не відбуваються миттєво», — сказала вона під час радіоінтерв’ю.

«Якщо напруженість у Перській затоці цього тижня зменшиться, все одно знадобиться час для стабілізації, і інфляція зросте, але ситуацію можна буде контролювати».

Близько однієї п’ятої світових поставок нафти й газу зазвичай проходить через вузьку Ормузьку протоку, однак рух там значною мірою зупинився, що посилило тиск на зростання цін.

Шон Фолі, спеціаліст з енергетичних ринків Університету Маккуорі, заявив, що ціни на нафту, ймовірно, продовжать зростати, якщо бойові дії не вщухнуть.

Він додав, що атаки хуситів також викликали побоювання, що угруповання може перешкоджати перевезенням через протоку Баб-ель-Мандеб поблизу Ємену.

Якщо цей прохід буде заблоковано, це може вплинути ще на 10% світових поставок нафти, створивши «значний тиск на глобальні ланцюги постачання», попередив Фолі.

Ендрю Ліпоу, президент компанії Lipow Oil Associates, спрогнозував, що в найближчі тижні ціна Brent може досягти $130 за барель, якщо загрози світовій енергетичній інфраструктурі збережуться.

«Моє найбільше занепокоєння — це ширше економічне уповільнення», — сказав він. «Споживачі можуть вичерпати свої бюджети, стикаючись зі зростанням витрат на енергію та продукти харчування».

27 лютого, за день до того, як США та Ізраїль завдали ударів по Ірану, нафта Brent торгувалася приблизно по $72 за барель.

До 18 березня світовий еталон піднявся до $119,50 за барель — найвищого рівня з червня 2022 року.

Нафта, що витекла з невстановленого судна разом із двома «природними» місцями просочування в Мексиканській затоці, поширилася на сім природоохоронних територій, охопивши понад 600 км (373 милі), повідомили мексиканські чиновники в четвер.

Ця заява пролунала після кількох тижнів дискусій у Мексиці щодо реагування на розлив, який уперше було виявлено на початку березня біля узбережжя штатів Веракрус і Табаско.

Хоча влада заявила, що немає доказів «серйозної екологічної шкоди», морська природоохоронна організація Oceana повідомила, що місцеві жителі зафіксували загибель морських черепах, ламантина та кількох видів риб, пов’язаних із забрудненням. Організація також зазначила, що близько 17 коралових рифів зазнали пошкоджень.

За словами міністра військово-морських сил адмірала Раймундо Моралеса, супутникові знімки та інспекції на місці виявили три окремі джерела нафти. Виступаючи на пресконференції в четвер, він зазначив, що розлив залишається активним.

Серед джерел — судно, пришвартоване поблизу портового міста Коацакоалькос у штаті Веракрус, геологічне утворення, відоме місцево як «чапопотера», розташоване приблизно за 8 км (5 миль) від того ж порту, а також ще одне природне просочування в затоці Кампече.

«Збільшений викид забруднювачів»

Моралес пояснив, що судно, яке ймовірно причетне до інциденту, поки що не ідентифіковане, оскільки 13 суден, що працювали в цьому районі, не пройшли перевірку на початку березня.

Він додав, що природні нафтові просочування в затоці Кампече вважаються значним джерелом забруднення.

«Ці просочування постійно вивільняють нафту як частину природного процесу; однак протягом останнього місяця ми спостерігаємо більший обсяг забруднювачів», — заявив Моралес.

Під час окремого інциденту 17 березня мешканці Пуерто-Сейба повідомили про вибух поблизу нафтопереробного заводу Olmeca, яким управляє державна компанія Pemex, після того як масляниста вода розлилася на прилеглу дорогу. Автомобіль, що проїжджав повз, загорівся, унаслідок чого загинули п’ятеро людей, йдеться в заяві компанії, оприлюдненій минулого тижня. Зростає занепокоєння, що популяції устриць у сусідній лагуні Мекоакан — і рибальські громади, які від них залежать, — можуть зазнати забруднення.

Екологічні групи розкритикували те, що вони назвали недостатніми діями влади у реагуванні на розлив, який зачепив Веракрус і Табаско.

Greenpeace Mexico заявила, що Мексиканську затоку перетворюють на «зону жертви для нафтової промисловості» та закликала уряд підвищити прозорість і пришвидшити зусилля з обмеження екологічної шкоди.

Організація наголосила, що федеральні відомства несуть відповідальність за своєчасне інформування громадськості, нагляд за промисловою діяльністю, відновлення довкілля та запровадження ефективних заходів для запобігання й пом’якшення соціальних і екологічних ризиків, пов’язаних із нафтовими операціями.

Мексиканські природоохоронні органи підтвердили, що щонайменше шість видів — зокрема морські черепахи, птахи та риби — вже постраждали від забруднення.