Російські військовослужбовці, які потрапили до полону в Україні, утримуються згідно з нормами міжнародного права — зокрема, їм дозволяється користуватися магазином, якщо вони мають власні кошти. Журналісти РБК-Україна відвідали один із подібних таборів для військовополонених і поділилися своїми спостереженнями.

На території табору, окрім житлових приміщень, розміщено медичний пункт, храм та крамницю.

"Це греко-католицька церква, однак тут можуть молитися й російські полонені — релігійна служба має схожі обряди", — пояснив представник Координаційного штабу з питань поводження з полоненими Петро Яценко.

Після прибуття до табору полонені проходять медичний огляд, отримують одяг та засоби особистої гігієни. Їхні особисті речі забирають на зберігання та повертають під час обміну.

Полонені вирощують овочі на місці та готують з них їжу самостійно. Після прибуття журналістів їм подали на обід борщ, пшоняну кашу з м’ясом яловичини та салат.

За виконання роботи в таборі їм нараховується приблизно 300 гривень щомісяця. Відповідно до Женевської конвенції 1949 року, за повний робочий день полоненому має виплачуватись не менше чверті франка — на сьогодні це близько 13 гривень.

Зароблені гроші дозволено витрачати у внутрішньому магазині табору. Крім того, полонені можуть отримувати перекази від своїх родичів — це також передбачено міжнародними угодами.

Полонені мають змогу робити індивідуальні замовлення на продукти, які доставляє Червоний Хрест.

"Червоний Хрест регулярно відвідує табір, і полонені можуть замовити, чого їм не вистачає. Звісно, делікатеси на кшталт хамону ніхто не привезе, але месо, консервацію, печиво чи солодощі — так, вони отримують", — говорить персонал установи.

Медичну допомогу полоненим надають у спеціально обладнаній медичній частині. Червоний Хрест придбав туди обладнання: апарат для УЗД, рентген та іншу техніку.

Також полонені мають доступ до літератури. Журналісти помітили на полицях Біблії, книги з історії та саморозвитку. Переважна частина літератури — російською мовою, але є й українські видання. За припущенням журналістів, україномовні книжки читають громадяни України з тимчасово окупованих територій. Однак, як додають охоронці табору, деякі російські полонені поступово опановують українську мову.

"Через деякий час вони починають не лише розуміти, а й говорити українською. Один із полонених із Єкатеринбурга пізніше підтвердив це, сказавши: 'Звичайно, я вас розумію' — майже без помітного акценту", — додає видання.

Поведінка російських полонених

Згідно з повідомленням УНІАН, російські військові у полоні рідко спілкуються між собою, побоюючись доносів за будь-яке необережне слово. Особливо вони обережні у розмовах із журналістами, приховуючи зміст спілкування від інших полонених.

Водночас, окрім громадян Росії, в український полон потрапляють і громадяни інших держав, які були завербовані до лав російської армії. Серед них — люди з країн Африки та Азії.